СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДА́ТИ
1
НАДАВА́ТИ
2
, даю́, дає́ш, недок., НАДА́ТИ, да́м, даси́, док.
1
.
що.
Давати можливість мати щось, користуватися чимсь і т. ін
.
Понад ту
[громадську]
раду нема вже нічого вищого ані старшого; вона надає всі права, вона й суд і весь уряд
(Л. Мартович)
;
– Я надаю їй роботу, а вашiй сiм'ї – житло. Вiдтепер весь другий поверх цiлком у вашому розпорядженнi
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
– Я безмежно вдячний твоєму батькові, бояринові Дмитру, за те, що надав мені, смердові, .. притулок у своїй господі
(В. Малик)
.
2
.
чого.
Додавати, підсилювати яку-небудь якість, властивість і т. ін. у кому-, чому-небудь
.
В школі дитина швидше розвивається, світогляд її ширшає; гурт надає товариського духу
(О. Кониський)
;
Гарячі промови товаришів надавали упевненості в силах
(О. Донченко)
;
Ти звертав увагу, друже милий, що таке в житті веселе слово? Гумор надає людині сили, коли в серці сяє веселкове
(Д. Білоус)
;
Святостi мiсцю може надати навiть польова криничка, навiть самотнiй дуб на узлiссi
(Р. Федорів)
.
3
.
кого, що, чого кому, чому.
Наділяти якими-небудь рисами, робити якимсь на вигляд
.
Та чалма, вкупі з білою довгою бородою, надавала йому вигляд старозаконного
[старозаповітного]
патріарха
(М. Коцюбинський)
;
Мати раптом надає своєму голосові штучно-сварливого тону
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Грюнвальд подумав і усміхнувся, але зразу ж поспішив надати своєму сухому, зморщеному обличчю звичайного суворого виразу
(В. Собко)
;
Х'ю випростався, надав собі суворо-офіційного вигляду охоронця закону і ступив крок із свого сховку
(В. Чемерис)
;
Далекі, лисі, недавно золоті горби потемніли – хліб із них уже звезли, і стерні надали їм землисто-жовтого кольору
(Валерій Шевчук)
.
4
.
чого.
Примушувати кого-, що-небудь здійснювати якийсь рух чи переходити до якогось стану або набувати якоїсь форми
.
Вилітав
[вітер]
із-за гори – зачепив три флюгери. За дитсадом на шпилі обертався на щоглі – руху крилам надавав, дім до ранку осявав...
(М. Рудь)
;
Землі, щоб зусюди була одностайна, Він
[Творець]
надає заокруглої форми
(М. Зеров, пер. з тв. Овідія)
;
// 
тільки док., перев. безос. або в сполуч. зі сл.
лихий
,
нечиста мати
і т. ін., розм.
Напоумити або змусити кого-небудь робити щось
.
Надала мені нечиста мати встрять у се діло!
(Номис)
;
Та надало батюшці пожалітись кудись – учитель читає мужицькі газети й книжки
(С. Васильченко)
;
[
Мальванов
:]
І надало ж людині оженитись та ще в такий час!
(І. Кочерга)
;
Я пошкодував за свою відвертість. Надало ж мені бовкнути! .. Життя вчить, вчить і нічого не навчає
(О. Шугай)
.
5
.
кого, що, заст.
Призначати (у 4 знач.)
.
І праведно Господь великий .. Вомісто
[замість]
кроткого пророка... Царя вам повелів надать!
(Т. Шевченко)
;
Он у Опеньківцях та піп, як тополя, такий високий... А нам надали якесь!
(Л. Мартович)
.
6
.
що, діал.
Відправляти, надсилати щось кому-небудь
.
Вранці він купив у листоноші конверт і, заадресувавши з тремтінням.., пішов сам на станцію надавати листа
(П. Козланюк)
;
Припадком зустрілася
[Дарка]
з Лялею на пошті .. – О, Дарка... Ви теж надаєте лист? І теж “рекомандо”...
(Ірина Вільде)
;
Я прийшов до пошти надати листа
(Г. Хоткевич)
.
Додава́ти (надава́ти) / дода́ти (нада́ти) сміли́вості
(1)
 
Надава́ти / нада́ти допомо́гу (по́міч)
кому, чому і без дод.
допомагати, помагати кому-, чому-небудь
.
Він, Світозар, не хтось там – учений муж, що .. давав клятву Гіппократа – будь-де, будь-коли і будь-кому надавати медичну допомогу
(Д. Міщенко)
;
Вирішено було також надати допомогу бідноті Чаплинки, Каланчака та інших сіл
(О. Гончар)
;
Князь надав поміч, і монастир знову нагадував жвавий бджолиний вулик. Поспішали, працювали з ранку до ночі: вимуровували церкву, а вночі під нею трудились копачі
(Г. Пагутяк)
;
(2)
 
Надава́ти / нада́ти звання́ (науко́вий сту́пінь, ти́тул і т. ін.)
кому і без дод.
присвоювати, присуджувати звання (науковий ступінь, титул і т. ін.)
.
Вояк мав плетені відзнаки зондерфюрера, але це не перешкоджувало громаді, що прилипла до нього, надавати йому всяких можливих рангів до майора включно
(О. Лисяк)
;
Ганс Вебер має звання сублейтенанта, тоді як другий і третій пілоти – повні лейтенанти. Просто так вийшло, що вже три роки йому не надають чергового звання
(О. Авраменко, В. Авраменко)
;
[
Куратор
:]
Не забувайте, що республіка .. гарантує свободу досліджень. Ми, в Падуї, допускаємо до слухання лекцій навіть протестантів. Ми навіть надаємо їм наукових ступенів
(В. Стус, пер. з тв. Б. Брехта)
;
– З огляду на моє високе, – тут Олександр криво всміхнувся, – походження, надали мені титул графа Чорногорського
(С. Тельнюк)
;
(3)
 
Надава́ти / нада́ти ім'я́ (іме́ння)
кому, чому
урочисто присвоювати ім'я видатної особи
.
Радість запанувала по всім Єгипті. Почали святкувати день його
[сина фараона]
уродин, почали надавати дітям його ім'я
(І. Франко)
;
Піднявши вгору очі, священик замислився. – Надаю тобі ім'я Марія, – закінчив він. – Малушею ти була і Марією вознесешся...
(С. Скляренко)
;
Всеукраїнському фонду відтворення видатних пам'яток історико-архітектурної спадщини надали ім'я Олеся Гончара
(із журн.)
;
(4)
 
Надава́ти / нада́ти креди́т
кому, чому і без дод.
надавати позику кому-небудь; кредитувати
.
Нацбанк повинен надавати фабрикам і заводам кредити на впровадження нової техніки і технології
(з наук. літ.)
;
Для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку
(з мови документів)
;
(5)
 
Надава́ти / нада́ти сло́во
кому
дозволяти, пропонувати кому-небудь виголосити промову, висловитися (на зборах, мітингу і т. ін.)
.
Ми люди ввічливі, сказав гросмейстер, тому перше слово надаємо жінкам
(В. Стус)
;
– Ваша честь, – звернулася в повній – майже могильній – тиші. – Вам іще ніхто не надавав слова, потерпіла!
(М. Матіос)
;
Надамо їм слово, хай вони скажуть про свої почуття і враження, які справило на них наше місто
(І. Цюпа)
;
Він повів очима по залі, де серед публіки мали бути вже підготовлені “громадські обвинувачі”: саме момент надати їм слово
(В. Шкляр)
;
(6)
 
Надава́ти / нада́ти хо́ду (в хо́ді)
чому і без дод.
прискорювати рух чого-небудь
.
Філон так задумався, що й незчувся, як воли надали в ході, а тоді й зовсім побігли
(Ю. Мушкетик)
;
Вітром попутним ісповнив
[сповнив]
вітрила Нептун-мореплавець, Ходу надав кораблям і проніс повз плеса підступні
(М. Зеров, пер. з тв. Вергілія)
.
(7)
 
Надава́ти (дава́ти, прибавля́ти) / нада́ти (да́ти, приба́вити) га́зу <Натиска́ти / нати́снути на газ>
:
а)
 
посиленням подання пального зрушувати транспортний засіб з місця або підвищувати швидкість його руху
.
Сашко натискав на газ, витискаючи максимум швидкості, але міліцейська машина була вочевидь потужніша
(Ю. Покальчук)
;
Обганяючи машину, Іван іще прибавив газу
(А. Головко)
;
На обстановку, радисте, зваж ти, газу надай, водій
(А. Малишко)
;
Барон дав газу і круто розвернув човна до далекого берега
(Ю. Бедзик)
;
б)
 
(прост.)
швидко тікати, зникати звідкись
.
Хлопці дали газу з місця подій
(з газ.)
;
(8)
 
Надава́ти / нада́ти зна́чення (ваги́, ці́нності)
:
а)
 
(кому, чому)
розглядати, уважати що-небудь як щось важливе, цінне, потрібне і т. ін.
Стіл у відділі інформації – чи не єдине законне і затишне місце, відтепер закріплене тільки за мною .. Свідомість цього приємного факту .. підносила у власних очах, надаючи моїй особі ваги та значущості
(О. Шугай)
;
– Тато надає таємничого значення навіть такій дрібниці, як ім'я...
(Ю. Винничук)
;
Джіафер надав йому
[спектаклеві]
велику вагу
(М. Коцюбинський)
;
б)
 
(чому, перев. у запереч. формі)
зважати на кого-, що-небудь; цікавитися кимсь, чимсь
.
Ядзя тим залицянням лікаря не надавала жодної ваги
(Н. Кобринська)
;
Хоч Олександр Іванович і далекий був від того, щоб надавати снам якоїсь віщої ваги, та проте він з досвіду знав, що Маруся уві сні – несе йому радість у дійсності
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Тадзьо не надавав Левковим словам жодного значення
(Е. Андієвська)
;
Нада́в [же] [мені́] чорт