СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАДАРО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАДАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1
.
тільки док., чого, кому.
Подарувати багато, у великій кількості
.
– От двісті рублів, що пані мені надарувала
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Коло свекрухи Галя, як коло рідної матері, ходить .. Нашила їй очіпків, платків надарувала
(Панас Мирний)
;
У мене на руках неоціненні скарби – “Кобзар” Тараса Григоровича Шевченка і твори Миколи Васильовича Гоголя. Надарувала хороша, незабутня Ніна Андріївна
(О. Ковінька)
;
// 
кого, розм.
Віддячити подарунком за послугу
.
– За те, що ви вчинили мені послугу, я вас надарую
(І. Нечуй-Левицький)
;
// 
чим.
Обдарувати (у 1 знач.) кого-небудь чимось.
– Чим це дитятко та й надарувати? Винесли йому полумисок злота. Він на сей дар ані подивився, Шапочки не зняв, низько не вклонився
(з народної пісні)
.
2
.
кого чим і кому чого, перен.
Те саме, що обдаро́вувати 3
.
Кожен письменник.., створюючи літературне полотно, неодмінно виписує в ньому ландшафт своєї душі, надаровує персонажів епізодами своєї біографії
(М. Слабошпицький)
;
Кожного з нас Господь щедро надаровує різноманітними талантами
(із журн.)
;
Чимало смішних рис надарував Карпенко-Карий своєму Мартинові Борулі
(М. Рильський)
.