СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАДА́ВЛЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до надави́ти 1, 2, 5.
Кітель його був розстебнутий, на шиї, надавленій тугим коміром, горіли рожеві плями
(Григорій Тютюнник)
;
– Добре ти, пане отамане, на суді держався .. – А чого перед ними хвостом крутити? – Туз осмикав рукави френча, приховуючи прути, надавлені мотузком
(В. Шкляр)
;
Під імерсійним об'єктивом надавлену покрівним скельцем краплю суспензії перевіряють на відсутність грубих частинок
(з навч. літ.)
;
Надавлений сік африканського огірка допомагає при болях у серці
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
нада́влено, безос. пред.
* Образно.
Лиш те жиє
[живе],
лиш те жиє, Чим від дитячих днів Надавлено життя моє, Чим мучивсь я й болів
(І. Франко)
.