СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАГРО́БОК
, бка, ч.
1
.
Те саме, що надгро́бок.
За цією огорожею видно кілька кам'яних саркофагів, з них один, головний, – з темно-зеленого нефриту, – нагробок самого Тімура
(І. Кочерга)
;
Мама також складала чудові віршики для нагробків, справжні шедеври, які не робили байдужим нікого
(Ю. Винничук)
;
А там було поле в заметах могил, Цвинтарна горожа, Нагробків сторожа
(Ю. Андрухович)
.
2
.
заст.
Намогильний напис; епітафія
.
Твір “Відлуння жалю” (1635 р.), присвячений Петру Могилі, має циклічну композицію часто вживаного тоді “вінця”: 12 тренів, нагробок, дві еклоги і вірш до Зоїла
(з наук. літ.)
.