СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАГРІ́ТИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до нагрі́ти 1
.
Жінки порались в городі, вив'язували з вузликів насіння й висаджували з пристрасним запалом в нагріту весняним сонцем землю
(О. Довженко)
;
На веранді, нагрітій сонцем, дихати не було чим
(В. Дрозд)
;
Я собі любесенько всідаюся на нагріту денним сонцем кам'яну долівку
(І. Карпа)
;
* Образно.
Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне!
(Т. Шевченко)
;
// 
нагрі́то, безос. пред.
Кімнатки для султанші й султанських дітей вистелено килимами, нагріто жаровнями
(П. Загребельний)
;
З крана гаряча вода не тече. Нагріто з десяток чайників
(І. Карпа)
.
2
.
у знач. прикм.
Який нагрівся (у 1 знач.).
І солодка гадючка впилася йому в серце, як згадав, що прийде в хату, ляже на теплу, нагріту постіль, засне, забуде
(Мирослав Ірчан)
;
На сонячних лісових горбках солодко пахло нагрітою стиглою полуницею
(О. Донченко)
;
Просохлими, нагрітими онучами обмотую йому
[хлопцеві]
ноги
(Є. Доломан)
;
Повільно пройшлася
[Терезка]
вздовж платформи, смакуючи теплом нагрітого бетону
(Любко Дереш)
.