СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАГРИМО́ВАНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до нагримува́ти.
Як виявилося пізніше, у “побитого чоловіка” сліди від поранення були нагримовані
(із журн.)
;
// 
нагримо́вано, безос. пред.
Я особисто бачив того хлопця й відверто скажу, що нічого в нього не нагримовано: такі синці на обличчі можливі при переломі перенісся
(з газ.)
.
2
.
у знач. прикм., перен.
Навмисне прихований, завуальований (у 2 знач.).
На словах заперечуючи ідеального героя, на практиці ніяк не можемо втекти від нього, повсюдно виглядає його нагримована персона
(з публіц. літ.)
.