СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАГРИ́МАТИ
, аю, аєш, док., на кого і без дод.
Гримаючи (у 2 знач.), вилаяти, насварити кого-небудь; накричати (у 1 знач.)
.
З хижі вийшла Павлина й нагримала на псів, вони відступили від Микули
(С. Скляренко)
;
Степа Семенчукова крадькома, щоб не почула мати й не нагримала, виходить з хати
(П. Гуріненко)
;
Мечислав сам себе вилаяв у думках. Такому і всій його бригаді можна було не доплачувати, а просто як слід нагримати на них
(М. Білкун)
;
– Тобі його треба, того черевика? Ще мала до черевиків! – нагримала на мене мама
(Г. Тарасюк)
.