НАГРА́ТИСЯ

, а́юся, а́єшся, док., розм.

Багато, досхочу погратися

Чи вони

[дівчата]

сплять, чи що? Але і досі не виходять, а там, гляди, і вечір, а там і піст скінчається. Коли ж ми награємось?

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Петякантроп

[хлопчик]

так набігався й награвся, що ледве ноги тяг

(В. Нестайко)

;

Видно, за тривалі вихідні діти вже встигли награтися з батьками досхочу

(А. Кокотюха)

;

* Образно.

Зривав

[вітер] з

дерева останній лист і котив його по землі, аж доки, награвшись, не жбурляв під тин

(П. Кочура)