НАГРАБО́ВАНИЙ

, а, е.

Дієпр. пас. до награбува́ти.

– В таборі є досить награбованого добра, є і бранці

(А. Чайковський)

;

Залізниці стояли, й окупанти не могли вивезти награбований хліб і промислову сировину з України

(М. Стельмах)

;

– Ти – раб і полонений свого царства, війська, землі і багатства, награбованого в походах

(О. Бердник)

;

Роздягають у вагоні всіх підряд. Награбований одяг через вікно подають конвоїрам

(М. Андрусяк)

;

награбо́вано, безос. пред.

Всюди насмічено, напсовано, наруйновано

[поруйновано],

а може, й награбовано. З гірким почуттям кривди підступила до двора його властителька

(Б. Лепкий)

;

Які матері народжували їх? Чи й для їхніх убрань награбовано коштовностей з усього світу..?

(П. Загребельний)

;

у знач. ім. награбо́ване,

ного,

с.

Те, що награбував хто-небудь

Будь він проклятий віднині, кат, злодійськая рука! Он він полем на машині з награбованим тіка...

(П. Тичина)

;

– Повернуться

[Джмелі]

вночі, заховають награбоване і почнуть пиячити

(Григорій Тютюнник)

;

Люди подейкують, що, може, то Самар стукнув Крижака, не поділивши з ним награбованого в заарештованих людей

(Є. Доломан)

;

Залишивши .. важкий обоз iз награбованим i всiх в'ючних ослiв, цар Дарiй Ахаменiд вислизнув з табору, наказавши охороняти його до повернення

(В. Рубан)

;

Ті, що зробили першу ходку з награбованим, верталися уже з лантухами, виварками, відрами, коцами, дитячими візками

(Ю. Винничук)