НАГОТО́ВІ

, присл.

Те саме, що напогото́ві 1.

– Я вже піших порушив, кінні теж стоять наготові

(Б. Лепкий)

;

Гей, товаришу, вставай .. Коні наготові ждуть. Сурма кличе до походу!..

(М. Шеремет)

;

Кожух тихо загнав патрон до патронника і, тримаючи карабін наготові, проскочив до великого двору

(Д. Білий)

;

у знач. пред.

Склади зброї вже в руках, вже під охороною “Друзів Ладу”, вже наготові

(В. Винниченко)

;

Кулаки його були наготові, і від одного погляду на них старий відчув нудоту

(Г. Колісник)

;

Я відразу здогадалася, що з'явився перший новобранець, і була наготові

(О. Авраменко)