БРА́ТІЯ
, ї, ж., збірн., рел.-церк.
Чернеча община одного монастиря
. Пройшли три дні. Вся братія зібралась На монастирському подвір'ю
[подвір'ї]
(І. Франко)
;Виходив він
[монах]
до монастиря і до братії тільки в неділю...(М. Грушевський)
;З монастиря
[Михайло]
не пішов.., проте .. на ігумена й монастирську братію дивувався з прихованими хитрими іскорками в очах(О. Донченко)
;//
перен., іноді ірон. або жарт.
Люди однієї професії, одного суспільного середовища
.Не для людей, тієї слави Мережані та кучеряві Оці вірші віршую я. Для себе, братія моя!
(Т. Шевченко)
;Сам
[Андрій]
був задоволений з того, що просвіщав цю дику братію...(І. Багряний)
;Спочатку було нелегко – шоферська братія кепкувала з неї, намагалася чинити каверзи
(М. Руденко)
.