СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАГОТА́
, и́, ж.
1
.
Вигляд, стан голого тіла; голизна
.
Понурив голову в землю отаман, соромлячись наготи своєї перед своїми ж козаками
(О. Довженко)
;
Ввижалось, нiби то горить зоря i жiнка зовсiм не гола, а вбрана в тонку коштовну тунiку. Нiхто не помiчав її наготи
(Б. Антоненко-Давидович)
;
– Коли Господь сотворив Адама і Єву, то ходили вони нагі й не стидалися наготи своєї
(І. Білик)
;
Впродовж усього життя Дарця пов'язуватиме запах цвіту зі своєю наготою
(Любко Дереш)
.
2
.
перен.
Відсутність рослинності.
Лаврові дерева .. пишно прикривали наготу скель
(О. Назарук)
;
Я дивлюсь .. на срібну наготу опуклого схилу гори, що .. постає передо мною
(В. Домонтович)
.
3
.
перен.
Неприхованість, відкритість
.
Яків був обеззброєний жорстокою щирістю тієї маленької потворки, безоглядною наготою її почувань
(У. Самчук)
;
Негадано впала перед нами заслона й відкрилася таємниця. Замість її пізнати, ми зрозуміли тільки її невпійманність і побачили її гидку осоружну наготу
(Б.-І. Антонич)
;
Мiй добрий ангел, ця прекрасна дiвчина, перебувала в станi дивного оп'янiння, яке вражало наготою i прямолiнiйнiстю
(Р. Андріяшик)
.
(1)
 
До наготи́,
у знач. присл.
:
а)
 
догола
.
І тільки-но разоблачився
[роздягнувся]
до наготи.., як на вулиці, коло самого вікна – ба-бах!
(Яків Баш)
;
Роздягався
[Заверган]
до наготи, ховався при самій воді в очереті й ждав, доки наблизиться .. табун гусей
(Д. Міщенко)
;
б)
 
повністю
.
Коли тебе, немов струмки веселі, Вмивають промені любові, ти Сміливо їм відкрийсь до наготи
(Д. Павличко)
.
(2)
 
У всій [свої́й, його́ і т. ін.] наготі́
без прикрас, у справжньому вигляді; такий, як є
.
Золя .. змалював проституцію у всій її цинічній наготі
(І. Франко)
;
Коли одного разу суть проблеми постає перед тобою в усій своїй наготі, ти розумієш, що це зовсім не проблема, достатньо було просто подивитися на неї з іншого боку
(із журн.)
.