БРА́ТИСЯ
, беру́ся, бере́шся, недок.
1
. Хапатися рукою
. Змій каже: – Беріться за мене, понесу
(з казки)
;Замість шматка хліба за кухоль береться
(Т. Шевченко)
;//
Торкатися кого-, чого-небудь
.Чую я, в мене плечі гарячі на тому місці, де він брався руками
(І. Нечуй-Левицький)
.2
. за що.
Беручи яке-небудь знаряддя, діяти ним, виконувати певну роботу
. Потому я .. брався за весла й плив далі
(М. Коцюбинський)
;Левіт береться за камінь і наміряється в пророка самарійського
(Леся Українка)
.3
. за що, до чого, рідко чого; також з інфін.
Починати яку-небудь справу, приступати до виконання чого-небудь
. А вже сонечко край неба. За роботу братись треба
(Я. Щоголів)
;– Але чом оце свекруха не береться до роботи? – подумала вона
[невістка]
(І. Нечуй-Левицький)
;Дівчина здіймає кужілку і знов береться прясти
(Леся Українка)
;Я згортаю задачник, зошит і берусь за географію
(О. Донченко)
;Я берусь пильнувати за гущавінню протилежного берега
(О. Гончар)
;– Пора тобі, Василю, за діло братися
(О. Бердник)
;В тому саду ми брались до науки і перші лаври скубли на вінок
(Л. Костенко)
;//
перев. з інфін., рідко.
Збиратися, готуватися щось робити
.Стріляй швидше, бо вже беруться летіть качки
(Сл. Гр.)
;– Постояла я трохи, та й беруся йти додому
(Марко Вовчок)
;– Вели всьому народові зараз братися в дорогу
(І. Франко)
.4
. до кого, за кого, рідко на кого.
Застосовувати до кого-небудь якісь дії, картати когось, докоряти комусь і т. ін
. Що дужче зледачію, то більше він за мене береться
(Ганна Барвінок)
;Коли він занадто рішуче брався до неї, на неї нападав страх
(М. Коцюбинський)
;– І чого ти все мовчиш, Євмене? – бралася за нього баба Явдоха
(Остап Вишня)
.5
. перен., на що, розм., рідко.
Удаватися до яких-небудь дій, засобів і т. ін
. Братися на хитрощі
.6
. розм., рідко.
Іти, прямувати куди-небудь
. Вони брались не на північ.., а на південь
(І. Нечуй-Левицький)
;– Беріться сюди – побачите. – Не знаю куди – кругом болото
(С. Васильченко)
;//
Лізти вгору, дертися
.Недалеко слива була рясна. Дивлюсь, щось береться на неї і трусить
(Ганна Барвінок)
;Ми беремося вузькою стежкою на круту гору
(В. Кучер)
.7
. заст.
Женитися або виходити заміж; одружуватися
. Оставайся, Степаночку! Коли не хочеш братись, То так будем. Я сестрою, А ти мені братом
(Т. Шевченко)
;Ой у полі вишня. Чому не черешня? Любилися, кохалися, Чому не беремся?
(П. Чубинський)
;Коли вони брались – і ще в перші часи по шлюбі, у них були інші слова, але життя їх потроху стирало і розвівало
(М. Коцюбинський)
.8
. тільки 3 ос.
Набиратися
. Ой я в бору воду беру, – вода не береться
(Сл. Гр.)
.9
. тільки 3 ос.
З'являтися, виникати
. Минає рік, минув другий. Знову дивувались, Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось
(Т. Шевченко)
;А що Катря сліз вилила, то де вже тії й сльози брались
(Марко Вовчок)
.10
. тільки 3 ос.
Приставати, липнути
. Болото береться до коліс
(Сл. Гр.)
;– На них
[соснах]
смола так живицею до підошви береться, як глей(І. Микитенко)
; * Образно.
[
Матушка гуменя
:]
За їх [черниць]
гріх швидше береться, чим за мирян, до їх він мерщій пристане, ніж до кого другого(Панас Мирний)
.11
. чим.
Укриватися, покриватися чим-небудь
. Криворучко поглядав на Сокола й його очі бралися сльозами
(І. Багряний)
;Береться білим інеєм стіна
(І. Муратов)
;Чорно-зелене листя її береться іржавими осінніми плямами
(В. Козаченко)
;Обличчя його
[Юрка]
міниться – то плямами червоними береться, то суцільною блідістю покривається(І. Рябокляч)
; * Образно.
При біді за ніч голова молоком береться
(прислів'я)
.12
. чим.
Пройматися чим-небудь, набувати певного стану, виразу і т. ін
. Вгорі дуже холодно, як у нас зимою, через що пара та, що йде од землі, .. береться маленькими бульбашками
(Сл. Гр.)
;Сніг дедалі все більше тав, брався водою; ноги грузли
(Панас Мирний)
;Обличчя Якова береться зажурою
(М. Стельмах)
; * Образно.
Гнівом береться серце, але вона мовчить
(А. Шиян)
.13
. безос., розм.
Наближатися до певного віку, часу і т. ін
. До сорока год
[років]
вже мені береться(Сл. Гр.)
;Хоч ще й не бралося на світанок, було видно, як серед білого дня
(Ю. Бедзик)
.14
. перев. 3 ос., розм.
Ловитися на вудку (про рибу)
. Берися, рибко, велика й маленька
(Номис)
;– Доведеться, мабуть, прийти сюди надвечір. На заході сонця риба береться краще
(А. Шиян)
.15
. перен., до кого.
Рівнятися з ким-небудь
. – Таку засватаю, що годі! Куди тобі до неї братися..!
(М. Коцюбинський)
.16
. Пас. до бра́ти 1–8, 11–13
. Вода для поливу береться із колодязя
(з газ.)
.(1)
Бере́ться [на] моро́з
– стає холодно, починається мороз
.Мороз береться, .. вбрав іній дерева
(Н. Забіла)
;Бралось на мороз, під ногами поскрипував сухий, пухкий сніжок
(із журн.)
;(2)
Бра́тися / взя́тися за ру́ки
– тримати за руки один одного
.Ігра
[гра]
їх така: беруться ключем за руки і, співаючи, пробігають попід руками першої пари(Панас Мирний)
;(3)
Бра́тися / взя́тися ірже́ю
що
– окиснюючись, покриватися іржею (про залізо та залізні вироби)
.Пощерблена шабля Іржею взялася, У піхви тій шаблі Вода налилася
(Л. Первомайський)
;(4)
Бра́тися / взя́тися кри́гою
:а)
замерзати, покриватися кригою (про річку, озеро і т. ін.)
.В потоці вода бралася кригою
(С. Чорнобривець)
;б)
(зі сл.
очі
,
погляд
,
душа
і т. ін.)ставати холодним, байдужим
.– Мамо... – з серцем повертається до невеличкої постаті, а невеселі очі беруться кригою: ну, чого їй додивлятись за ним, наче за немовлям
(М. Стельмах)
;Душа наче кригою взялася, торкнися – задзвенить од страху
(Ю. Мушкетик)
;(5)
Бра́тися / взя́тися па́рою
:а)
перетворюватися на пару
.Вода, нічого не погасивши, зараз же бралася парою і зникала .. у повітрі
(Б. Грінченко)
;б)
пітніти; запотівати
.Тимофій Гречка відмовився від бінокля: .. його очам було тісно, та й бралися парою скельця
(Ю. Смолич)
.◇
(6)
[Аж] бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (вхопи́тися, схопи́тися) за живі́т (за бо́ки, рідко в бо́ки)
– дуже сміятися, реготати
.Іноді було насмішить
[дід]
бесіду, аж за животи беруться(Панас Мирний)
;Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався
(І. Франко)
;– Та й поганий анекдот, коли ти сам за живіт вхопився
(О. Донченко)
;– Ой, не можу! – вхопився за боки шофер і вибухнув щирим, заразливим сміхом
(Ю. Смолич)
;[Аж] дур голови́ бере́ться
див.
дур
;Благословля́тися (рідко бра́тися) / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок, на світа́ння)
див.
благословля́тися
;(7)
Бра́тися / взя́тися за ба́рки (за чуби́)
:а)
битися з ким-небудь чи починати бійку
.– Хіба він мені брат? – каже було Василь .. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися
(Панас Мирний)
;Кличуть до нього раз наймитів – З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки – Довбуш береться з паном за барки
(Д. Павличко)
;б)
сперечатися
.Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна – біля “самовара”
(О. Гончар)
;(8)
Бра́тися / взя́тися за кни́жку (за книжки́)
:а)
починати читати або вчитися
.Їздив
[Дмитро]
у хурманку на цукровню по жом чи маляс, столярував, у вільну ж годину за книжку брався(М. Стельмах)
;б)
готувати уроки; готуватися до занять і т. ін.
Довелося, поки ще лишався час, всадовити хлопця за стіл і змусити взятися за книжку і все повторити
(із журн.)
;(9)
Бра́тися / взя́тися за перо́
– починати писати, займатися літературною діяльністю
.Учора хто його знає що й робив, що й за перо не брався
(Панас Мирний)
;Опівночі прокинувся
[Коркошко]
від поганого сну і взявся за перо(В. Логвиненко)
;(10)
Бра́тися / взя́тися за ро́зум
:а)
ставати розсудливішим, розумнішим; поводити себе розумно, діяти розсудливо
.Я ніколи не розумію як слід психології ваших людей, чому вони тоді тільки беруться за розум, як їх вилаяти по-батьківському, того, може, що ще молоді?
(Леся Українка)
;Пора б уже Андрієві й за розум братися
(Д. Бедзик)
;[
Виборний
:]
Час би, Наталко, взятись за розум: ти уже дівка, не дитя. – Кого ж ти дожидаєшся?(І. Котляревський)
;б)
починати серйозно займатися якою-небудь корисною справою
.Він заявив, що він починає вчитись. – Годі байдики бити, треба за розум братись
(Г. Коцюба)
;Посадські люди за розум взялися. Крам іноземний з'явився на ярмарках
(Н. Рибак)
;(11)
Бра́тися / взя́тися за своє́
– продовжувати діяти певним чином, наполягати на чомусь
.Та одразу ж пригадав, що не раз уже давав собі слово, а минав час – і знову брався за своє, ніби його хтось живосилом штовхав у шкоду
(Микита Чернявський)
;Мала на хвилинку смирніла, а потім, коли мати кудись одверталася чи виходила, знову бралася за своє
(М. Олійник)
;Вони знов узялися за своє? Гадають, що й цього разу їм минеться?
(Ю. Шовкопляс)
;(12)
Бра́тися / взя́тися за старе́,
перев. несхв.
– починати знову займатися тим самим (перев. осудливим)
.– Знову за старе взялися й нашими руками собі жар загрібають
(М. Старицький)
;(13)
Бра́тися / взя́тися зуба́ми
за що
– рішуче, настійно діяти, домагаючись чого-небудь
.– Зубами взявся я за це діло. Пішов по установах, в усіх кабінетах побував, всі дозволи одержав
(О. Гончар)
;(14)
Бра́тися / взя́тися по́пелом
– зникати, пропадати
.Чоловік пише на папері, і слово його не раз береться попелом-туманом
(Л. Старицька-Черняхівська)
;Але душа від того все ж не бралася попелом
(І. Багряний)
;Не одну я нічку не спала, не один день гірко працювала, здоров'я накладала, а тепер – де воно
[добро]?
Попелом узялося...(М. Коцюбинський)
;(15)
Бра́тися / взя́тися фе́ртом в (по́під) бо́ки
– приймати позу самовдоволеної людини, виявляючи пиху, зазнайство і т. ін
.Став я, хвертом
[фертом]
в боки взявся І до неї обізвався(Л. Глібов)
;(16)
Бра́тися в но́ги
– починати швидко тікати, бігти, йти геть
.[
Чирва
:]
Улучив! .. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги)(І. Микитенко)
;(17)
Бра́тися за чепі́ги
– приступати до роботи, починати працювати, господарювати
.Рано довелося мені братися за чепіги
(Ю. Збанацький)
;(18)
Бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (вхопи́тися) за го́лову
:а)
бути у відчаї, розпачі; дуже переживати, шкодувати
.Коли він
[Горький]
прочитав у “Раді” листа [Винниченка]..,
то все хапався за голову, хвилювався й повторював: Так мені й треба(М. Коцюбинський)
;– Призначають у середню школу пташа жовтороте, а потім беруться за голови
(Ю. Збанацький)
;Побитих тисячу горшків, А де побито – розбери! Чи там, чи тут? .. Як глянув зав з-під козирка, Вхопивсь за голову й сказав: – Гукніть негайно Хом'яка
(С. Олійник)
;б)
дивуватися
.З якими гордощами мазюкав я на взір “цьоциних”
[тітчиних]
такі “ружі”, що аж сама “цьоця” [тітка]
бралася за голову(І. Франко)
;(19)
Бра́тися (хапа́тися) / взя́тися (схопи́тися) у ру́чки
– боротися, битися з ким-небудь
.– Чого стали?.. – кричить капітан Бугров своїм солдатам. Вони вже отямились і схопилися з партизанами в ручки
(І. Микитенко)
;(20)
Бра́тися / взя́тися (вхопи́тися) за ша́пку
– збиратися піти якнайшвидше, поспішно беручи одяг
.Як часто за шапку береться, так не скоро піде
(прислів'я)
;Хто тверезіший, собі став за шапку братись
(Панас Мирний)
;– Розказуй комусь іншому, – недовірливо мовив Токовий і взявся за шапку. – Бувайте
(Ю. Хорунжий)
;(21)
[І] не бере́ться [до] голови́
безос., в кого, кому і без дод.
– хто-небудь не може усвідомити, зрозуміти, збагнути щось
.Сторонський нарікав, що з Михасем зле – не вчиться; зате Андрусь пильний хлопець. А в Савки те й голови не бралося
(О. Маковей)
;Не помічав
[Тищенко],
що вп'явся очима в Ірину .. Змарніла? Постаріла? Таке не бралося до голови(Ю. Мушкетик)
;Як різниться знахідка з розписами Київської Софії та Кирилівської церкви, теж датованими XII століттям! Просто не береться голови, що пам'ятки належать до однієї епохи
(із журн.)
;(22)
Не бра́тися / не взя́тися [і (ні, ані́)] за холо́дну (рідше студе́ну) во́ду,
несхв.
– нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати
.– До вісімнадцяти років мати мені й за холодну воду братися не дозволяла
(М. Руденко)
;Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься, думали, – навіки зледащіє людина
(М. Коцюбинський)
;– Ну та нічого! – мріяла Стася, – ось тільки забагатіємо в Америці, я сама трьох наймичок матиму, за холодну воду не візьмусь
(І. Муратов)
;Дядько ж носив свою Мальвочку на руках, не давав узятися їй і за студену воду
(В. Земляк)
;(23)
Не бра́тися (не вхо́дити, не йти) в раху́бу
– не враховуватися
.Знайомі студенти на Полтавщині не бралися в рахубу
(П. Козланюк)
;Може, й вік дерева обчислювався тисячоліттями – роки тут не входили в рахубу
(П. Загребельний)
.