БРА́ТИ

, беру́, бере́ш, недок.

кого, що.

Схоплювати, охоплювати руками або яким-небудь знаряддям

Бере

[Максим]

заступ і лопату, Шкандибає в поле

(Т. Шевченко)

;

Сама брала

[Харитя]

серп і жала!

(М. Коцюбинський)

;

* Образно.

А скільки в нас багатства і щастя золотого! Бери його рукою – не вибереш до дна

(П. Тичина)

що.

Черпати, набирати (воду або іншу рідину)

Ставок під кригою в неволі І ополонка – воду брать

(Т. Шевченко)

;

– Спасибі, дівчино, – каже

[козак], –

яка вода славна! Це з Дніпра берете?

(Марко Вовчок)

що.

Збирати (гриби, ягоди і т. ін.)

От ще б то їх

[рижики]

брала, та як же пішов дощ

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Хлопці цілими зграями приходили сюди з села, влітку – купатися, брати гриби та ягоди

(С. Васильченко)

;

Приїздили сюди надовго, нерідко на ціле літо, .. готували на зиму соління і варення, брали гриби, рибалили

(Ю. Щербак)

що.

Вибирати, рвати, виривати (коноплі, льон і т. ін.)

Сина послала

[мати]

у Крим по сіль, а молоду невістку – в поле льон брать

(з переказу)

;

Тепер Катря була і в будень дома – брала собі і людям плоскінь

(А. Головко)

;

Дівчина брала при долині, Вибирала синьоокий льон

(А. Малишко)

що і без дод.

Здобувати або діставати що-небудь

– Я .. додумався ось до чого: не можна просьбою – бери силою!

(Панас Мирний)

;

[

Жірондист

Скажи мені, де ти береш отруту, що .. зумів мені всю душу отруїть?

(Леся Українка)

;

Купувати

Брати квитки на поїзд

;

Наступаючи, захоплювати, займати населений пункт, територію і т. ін.; завойовувати

Капітан Годя видав пропозицію дуже стратегічну, немов збирались брати Париж або Берлін

(М. Грушевський)

;

У мене є дорослий брат, він брав колись Берлін

(Н. Забіла)

;

Станцію Мандриківну брали разів три

(з газ.)

що.

Одержувати в користування

Лан забрав собі кращі землі.., половина села мусила брати землю на шпилях понад крутими балками

(І. Нечуй-Левицький)

;

* Образно.

Не можна брати істину в оренду і сіяти на ній чортополох

(Л. Костенко)

що і без дод.

Одержувати, діставати або встановлювати (податки, платню за роботу, вартість чого-небудь і т. ін.)

– Та дівчина, що у мене була, п'ятнадцять карбованців на рік брала на моїй одежі

(Панас Мирний)

;

Напишіть мені про себе, де Ви служили, скільки брали і якої служби хотіли б

(М. Коцюбинський)

;

Коли десь пачка цигарок коштувала сімнадцять копійок, то тут

[у буфеті]

брали .. тридцять п'ять

(М. Хвильовий)

що.

Позичати в когось

Бере гроші на відробіток

(Сл. Гр.)

що, за що.

Сприймати певним чином

[

Аецій Панса

Ти ж не бери всього вже так поважно.., в нього жарт одягнений, мов правда

(Леся Українка)

;

Слова товаришеві він бере за жарт

(С. Васильченко)

;

Андрій помалу .. устійнив, що .. вся ця ворохобна орда .. зовсім не та, за яку він її брав

(І. Багряний)

кого, що.

Вести, везти, нести або забирати з собою, до себе кого-, що-небудь

– Торік я тебе брав на те полювання, то ти мусив бачити, як я справлявся...

(Марко Вовчок)

;

Беремо з собою обід і обідаємо десь на скелях

(М. Коцюбинський)

кого і без дод.

Наймати на роботу

– Нехай собі із другого села беруть

[на жнива],

а ми подивимося та підождемо

(Панас Мирний)

кого.

Арештовувати, затримувати кого-небудь

Послали людей до Павлової хати Варку забрать. Знайшли її у хаті, у кутку, стали брати – вона одбивалася

(Марко Вовчок)

;

[

Матушка гуменя

Беріть його! .. в'яжіть його! .. Він злодій, злодій.., украв добро наше

(Панас Мирний)

;

Довго брали Хому і таки взяли, .. закували й укинули до в'язниці

(В. Винниченко)

;

Міліціонери враз принишкли, подивились очікувально на голову райвиконкому: брати? не брати?

(А. Дімаров)

кого і без дод., розм.

Женитися на комусь

– Може, думаєш брати її за себе? – Буду сватів слати в неділю

(Марко Вовчок)

;

– Кажи справді: кого задумав брати? – допитується Христя

(Панас Мирний)

;

– Нащо займаєш, коли не думаєш брати?.. – А пішла б за мене? – питав він

(М. Коцюбинський)

;

– Ти мене зовсім не любиш, а хочеш, щоб я тебе брав

(В. Винниченко)

кого і без дод., діал.

Приймати дитину під час пологів

– Чи такая баба брала – Щастя, долі не вгадала

(П. Чубинський)

тільки 3 ос., розм.

Ковтати наживку на гачку; ловитися на вудку (про рибу)

Опівночі добре беруть соми

(з газ.)

що і без дод.

Виконувати певну дію, роботу (про машину, знаряддя і т. ін.)

Жнемо собі; Грицько коней поганяє, машина добре бере

(Панас Мирний)

;

Поле було рівним, косарки брали низькорослий хліб при самій землі

(О. Гончар)

що.

Долати важку ділянку шляху або яку-небудь перешкоду і т. ін

Літак свій останній бере перевал

(М. Бажан)

розм.

Змінювати напрям руху, відхилятися від попереднього напряму; повертати

Соломія міркувала, що, коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися

(М. Коцюбинський)

;

Як увійдеш, бери направо, третя кімната

(А. Хижняк)

що.

Забирати, віднімати (час, сили і т. ін.) у кого-небудь

Когена чекаю завтра або позавтра

[післязавтра],

знов, певно, братиме у мене вільний час вечорами

(М. Коцюбинський)

кого.

Опановувати, охоплювати кого-небудь (про почуття, фізичний стан і т. ін.)

– Не звикну я ніколи жити в цій оселі... Журба мене бере

(І. Нечуй-Левицький)

;

Йти ще було так далеко, що аж острах брав, чи зможе він таку відстань у такому стані подолати

(І. Багряний)

;

Дiвчину аж досада бере: поїздки тiєї на два днi, тiльки документи здати та й назад, а вовтузнi, наче збирають тебе на острiв Дiксон

(О. Гончар)

Уживається при дієсловах у знач. початку виконання дії або перев. як спонукальне слово при наказовому способі

– Хто його зна, що й робити, хоч бери та переорюй все поле вдруге!

(Леся Українка)

Бере́ / взяла́ (прийшла́) хіть

див.

хіть

;

Бере́ (охо́плює) / взяла́ (охопи́ла) нетерпля́чка

див.

нетерпля́чка

;

(1)

Бра́ти / взя́ти ако́рд

–

натискаючи пальцями одночасно на кілька клавіш або вдаряючи по кількох струнах, викликати їх звучання

Перестроївши струну сі на сі-бемоль, бере

[поет]

кілька акордів

(В. Самійленко)

;

Підходить

[Любов]

до піаніно і бере скільки акордів, не сідаючи

(Леся Українка)

;

На фортеп'яно взяли останній гучний акорд

(Леся Українка)

;

(2)

Бра́ти / взя́ти відпу́стку

–

мати встановлений законодавством дозвіл на певний період календарного року для відпочинку від роботи

Довелось моїй дружині брати на роботі відпустку, щоб допомогти мені, доки я не знайшов лаборантки

(з мемуарної літ.)

;

Гадав іноді взяти відпустку й податись кудись до сонячного моря

(В. Підмогильний)

;

Я взяв відпустку й хочу присвятити її синові

(Ю. Мушкетик)

;

– Я все літо казала йому: візьми відпустку, їдь на Кавказ до сонця й тепла

(З. Тулуб)

;

(3)

Бра́ти / взя́ти в обло́гу

–

оточувати з усіх боків військами

Роком пізніше беруть в облогу

[козаки]

Чигирин, звільняють Корсунь, .. змушують Дорошенка зректися гетьманства

(Г. Колісник)

;

На початку жовтня козацько-селянська армія взяла в облогу Львів і вже б от-от здобула його, та завдяки величезному викупу й небажанню Хмельницького руйнувати чудове місто Львів було врятовано

(з наук. літ.)

;

(4)

Бра́ти / взя́ти в при́мітку,

заст.

–

примічати, помічати кого-, що-небудь

Співає пташка, і ніхто Не взяв її в примітку!

(М. Костомаров)

;

(5)

Бра́ти / взя́ти в шенкелі́

–

дуже стискати боки коня шенкелями

Веди коня свого згори, Чи в шенкеля

[шенкелі]

бери – Ще будуть ранки й вечори Щасливої пори

(Л. Первомайський)

;

(6)

Бра́ти / взя́ти гало́пом (гало́п)

–

починати бігти або їхати навскач

Розгарячений кінь уже бере галопом

(М. Стельмах)

;

Миколин кінь відразу взяв галоп

(Л. Смілянський)

;

Валка саней з веселим гомоном і свистом посунулася з двору, а на шляху взяла галопом і скоро зникла за хатами

(В. Кучер)

;

(7)

Бра́ти / взя́ти декре́тну відпу́стку

–

мати встановлений законодавством дозвіл на певний період для догляду за дитиною

У Скандинавії, наприклад, сім'я вирішує, хто бере декретну відпустку для догляду за дитиною

(із журн.)

;

Перед тим, як узяти декретну відпустку, Тетяна встигла вчетверте поспіль стати чемпіонкою Австрії

(з газ.)

;

(8)

Бра́ти / взя́ти до ві́дома

–

враховувати, усвідомлювати що-небудь

Хтось бере до відома й справді замислюється, що є Хтось вищий, сильніший від нього – беззаперечний, легітимний і владний – і починає заздрити

(із журн.)

;

(9)

Бра́ти / взя́ти за́між [за се́бе]

–

одружуватися з ким-небудь, робити своєю дружиною (про чоловіка)

– Усім відомо, що дівчат, які слугували в замку, ніхто не бере заміж!

(В. Малик)

;

Візьму заміж

[дівчину]

за себе

(П. Чубинський)

;

(10)

Бра́ти / взя́ти за осно́ву

чого і без дод.

–

вважати що-небудь вихідним положенням

У кожному сонячному календарі за основу беруть тропічний рік

(з навч. літ.)

;

Іконописець за основу взяв прямокутну площину, у центрі якої розташував фігуру святого, а всі вільні місця виповнив іншими лапідарними елементами

(із журн.)

;

(11)

Бра́ти / взя́ти за пра́вило

–

завжди дотримуватися якого-небудь певного принципу

Треба для себе брати за правило читати вечiрнi i ранiшнi молитви, i виконувати цю молитовну звичку, незважаючи на втому

(з газ.)

;

Микола взяв за правило кожного ранку, перед тим, як вийти на маршрут, ще раз перевірити, оглянути машину

(із журн.)

;

(12)

Бра́ти / взя́ти зобов'я́зання

–

зобов'язуватися що-небудь робити, виконувати

Я перший беру на себе зобов'язання йти шляхом Русова

(І. Багмут)

;

Усі політичні сили можуть публічно взяти на себе зобов'язання перед виборцями

(з газ.)

;

(13)

Бра́ти / взя́ти на аборда́ж

–

атакувати способом абордажу (про судно, корабель)

Сиві й велетенські на зріст прадіди брали на абордаж ворожі кораблі

(В. Кучер)

;

(14)

Бра́ти / взя́ти на ви́ла

–

вилами заколювати, вбивати кого-небудь

Про плями на Місяці кажуть, що то брат брата на вила взяв

(О. Воропай)

;

(15)

Бра́ти / взя́ти на замі́тку

а)

(кого і без дод.)

брати кого-небудь під особливий нагляд; наглядати, спостерігати за кимсь

– Но, но, ти не дуже, – загрожує йому поліцай, – візьму на замітку! Хіба я не знаю, чим ви дихаєте...

(Ю. Яновський)

;

б)

(що і без дод.)

враховувати що-небудь

Дуже вдячний за критику, буду брати на замітку, ще раз дякую

(із журн.)

;

(16)

Бра́ти / взя́ти на замо́к

–

замикати двері, ворота і т. ін

Двері веранди, які вона сама брала на замок, тепер були розчиненими навстіж

(В. Козаченко)

;

(17)

Бра́ти / взя́ти на му́ки (на торту́ри)

кого

–

мучити, катувати кого-небудь

– Хоть мене на муки тут беріть.., коли на моїм цілім обійстю ринський готівкою знайдеться!

(І. Франко)

;

Святу людину без роду і племені, бродягу, що видався підозрілим візантійським властям, заарештували, кинули в тюрму і взяли на тортури, але цим не добились від нього потрібних про себе відомостей

(з публіц. літ.)

;

(18)

Бра́ти / взя́ти на пере́в'яз

що

–

підтримувати пов'язкою (перев. хвору, поранену руку)

З цепом ішов і порубаний Фіалек. Ліву .. руку він взяв на перев'яз

(Ю. Смолич)

;

(19)

Бра́ти / взя́ти на переля́к

–

лякати, перелякати кого-небудь

– Та не кричи так..: ще хтось почує, – раптом злякався Левко і подивився навкруги. – То я тебе хотів узяти на переляк...

(М. Стельмах)

;

(20)

Бра́ти / взя́ти на пору́ки

кого

–

відповідати за умовне звільнення кого-небудь з-під варти; ручатися за когось

Я беру князя Ігоря на поруки, Чилбуку! Він поранений і потребує лікування та догляду

(В. Малик)

;

Вранці Оленчук з'явився в штаб і без довгих пояснень заявив Килигеєві, що згоден взяти капітана Дьяконова на поруки

(О. Гончар)

;

(21)

Бра́ти / взя́ти [на се́бе] відповіда́льність

–

відповідати за кого-, що-небудь

Ніхто не хотів брати на себе відповідальності й дати наказ розвантажувати ешелон

(Б. Антоненко-Давидович)

;

За великим рахунком жінці треба не вірші читати, а полегшувати її життя. Ти здатний взяти на себе відповідальність за неї?

(Є. Кононенко)

;

(22)

Бра́ти / взя́ти но́ту

а)

відтворювати той чи інший звук голосом або на музичному інструменті

Залізний .. брав безнастанно ту ж саму ноту

(В. Еллан-Блакитний)

;

– Браво, Козловський! – гукнув йому хтось згори. Він ще вищу взяв ноту

(Ю. Яновський)

;

б)

видавати певні музичні звуки

Сходи мали ще й ту особливість, що нижня частина їх під час сходження брала усі ноти нижньої октави, а верхня – верхні

(О. Чорногуз)

;

(23)

Бра́ти / взя́ти о́пит,

заст.

–

допитуючи кого-небудь, дізнаватися про когось, щось

[

Тиміш

Ти з мене будеш .. опити брати, куди я гроші подів?

(М. Кропивницький)

;

Ой заплакала мати, ідучи до хати, Що не можна за сина й опиту взяти

(з народної пісні)

;

(24)

Бра́ти / взя́ти під ва́рту (під аре́шт)

кого

–

позбавляти кого-небудь свободи на певний час; заарештовувати

Я не знав, за віщо мене беруть під арешт

(Ю. Мушкетик)

;

Коли влада дозволяє собі заарештовувати людину та брати її під варту без висунення обґрунтованих звинувачень, це означає, що ніхто не може відчувати себе в безпеці

(з публіц. літ.)

;

[

Старшина

Візьми ти Олексу зараз під арест

[арешт],

у мене коні на тій неділі покрадені

(І. Карпенко-Карий)

;

Килигей наказав взяти офіцера під варту

(О. Гончар)

;

(25)

Бра́ти / взя́ти під козиро́к

–

вітати по-військовому, прикладаючи руку до козирка

Порівнявшись з капітаном, вони

[солдати]

трахкали ногами, брали під козирок

(С. Добровольський)

;

Ігор узяв під козирок і, клацнувши закаблуками, вийшов на привокзальну площу

(І. Багмут)

;

Коли на територію рибкомбінату заїжджала міліцейська машина, охоронці прокидалися, щоб виструнчитися і взяти під козирок

(із журн.)

;

(26)

Бра́ти / взя́ти (поста́вити) під сідло́

–

використовувати для верхової їзди, зробити верховим (перев. коня)

Антонович перейшов на грізний тон, – від сьогодні наказую: вам, як старшині, на пост не ставати. Коня під сідло взяти собі найкращого

(О. Гончар)

;

(27)

Бра́ти / взя́ти при́да́не

за ким

–

одружившись, ставати співвласником майна, грошей нареченої

Ломицький .. не схотів брати за Марусею приданого ані шага!

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Візьмеш придане за жінкою. А як не візьмеш, видереш

(М. Стельмах)

;

(28)

Бра́ти / взя́ти приз

–

мати нагороду, добуваючи перемогу в змаганнях, конкурсах і т. ін.

Колись, маєш пам’ятати, ще в університетські часи мої пейзажі на студентських виставках брали призи

(із журн.)

;

[

Хламушка

Вона ж усі призи взяла

(І. Кочерга)

;

(29)

Бра́ти / взя́ти про́бу

чого і без дод.

а)

визначати склад, якість, властивість і т. ін. чого-небудь

Повільно проходжувався він

[покупець]

між величезних барил, брав пробу, нюхав

(З. Тулуб)

;

Оскільки я більше знаю про свої поля, то можу точно вказати пробозбирачам, де їм взяти проби ґрунту

(із журн.)

;

Брати пробу сталі

;

б)

куштувати, пробувати їжу на смак перев. для встановлення її придатності до споживання

За Лідою прийшли з робітничої їдальні, щоб ішла брати пробу обіду

(М. Ю. Тарновський)

;

(30)

Бра́ти / взя́ти рись (ри́ссю)

–

починати бігти, мчати риссю

Натомлені, спітнілі коні, чуючи домівку, веселіше помахують хвостами і самі беруть риссю по неширокій польовій дорозі

(М. Стельмах)

;

– Руш! – ледь струснув він віжками – і кінь зразу ж узяв добру рись

(Є. Кротевич)

;

(31)

Бра́ти / взя́ти розгі́н

–

починати щораз швидше рухатися; розганятися

Поїзд, беручи розгін, мчить та й мчить весняними степами

(В. Козаченко)

;

Нечипір натягнув віжки, застояні коні весело взяли розгін з місця

(Н. Рибак)

;

(32)

Бра́ти / взя́ти розлу́чення (розлу́ку)

з ким і без дод.

–

розривати шлюб, розлучатися з ким-небудь

[

Хуса

Ти, значить, зрадила мене, що хочеш розлуку брати?

(Леся Українка)

;

З нового року збираюся взяти розлучення з Люсею

(В. Симоненко)

;

(33)

Бра́ти / взя́ти си́лу

–

ставати сильним, сильнішати, зміцнювати свою силу, владу, свій вплив і т. ін

А там опісля нечистий таки вп'ять

[знову]

силу озьме

[візьме],

підцюкне й потягне низку добру до погибелі

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

На передмістю Александрії живе сім'я грецька (еллінська), в той час, коли нова віра взяла вже силу

(Леся Українка)

;

(34)

Бра́ти / взя́ти у борг (у по́зичку)

що, у кого і без дод.

а)

позичати в кого-небудь гроші і т. ін

На перехресті його

[Полікарпа]

стрів їдким сміхом Митрофан Созоненко, у якого не раз доводилося Полікарпові брати у борг, особливо на переднівку

(М. Стельмах)

;

б)

купувати що-небудь з умовою сплатити пізніше

Ті, хто з відчаю брав у борг у місцевих лихварів (ними переважно були євреї-шинкарі на селі та крамарі в місті, оскільки банків не існувало), ризикували провалитися в економічну прірву

(з наук. літ.)

;

(35)

Бра́ти / взя́ти уро́ки

–

навчатися чому-небудь у когось індивідуально за плату

Я іще беру уроки на фортепіані

[фортепіано]

(Леся Українка)

;

А потім я ще брав уроки у вчителя малювання. Він, власне, виявив мій хист до пензля

(Р. Федорів)

;

Микола Стратонович – вчитель математики, у якого Едик брав уроки

(Ю. Мушкетик)

;

(36)

Бра́ти / взя́ти у́часть

у чому

–

бути, ставати учасником чого-небудь

У Львові 19-літній студент

[І. Франко] ..

бере живу участь в редакції студентського журналу “Друг”

(М. Коцюбинський)

;

– Прошу пана гетьмана також взяти участь у розмові

(Іван Ле)

;

(37)

Бра́ти / взя́ти ціль

–

точно прицілюватися на кого-, що-небудь для пострілу

На тлі заграви вороги видавалися силуетами, вирізаними з чорного оксамиту. Це полегшувало брати ціль

(З. Тулуб)

;

(38)

Бра́ти / взя́ти шлюб

з ким-небудь і без дод.

–

одружуватися, вінчатися з ким-небудь

Звелів

[король]

збиратись в двірській каплиці, де він мав брати шлюб з Цецілією

(І. Нечуй-Левицький)

;

[

Олесь

Дівоча воля до шлюбу, а шлюб узяла – волю віддала

(М. Кропивницький)

;

(39)

Бра́ти (зарахо́вувати) / взя́ти (зарахува́ти) на постача́ння

кого

–

безкоштовно забезпечувати кого-небудь необхідними матеріальними засобами

– Сидорчук! Відведи його до писаря Лаврентьєва. Хай напише наказ зарахувати його на харчове та інше постачання

(З. Тулуб)

;

(40)

Бра́ти (захо́плювати) / взя́ти (захопи́ти) в поло́н

кого

–

полонити кого-небудь під час бою, битви, війни

Показали

[половці]

Хижість тигра й силу льва

[лева]

. Котрих старших – убивали, А молодших в полон брали, Кого здужали спіймать

(І. Франко)

;

Під час воєн з Візантією на Балканському півострові східні слов'яни брали в полон велику кількість візантійців та обертали їх у рабів

(з наук. літ.)

;

Вони

[лицарі]

повоювали князеве військо, а самого князя в полон узяли

(С. Васильченко)

;

Останнього разу в перестрілці вбили чотирьох бандитів, кількох поранили, але з них тільки одного вдалося захопити в полон

(І. Цюпа)

;

(41)

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) ва́нну

–

митися, купатися у ванні

Можливо, вона щойно встала з ліжка, бере ванну

(У. Самчук)

;

Взяла рушника, пiшла до ванної кiмнати. Лiля приймала ванну майже кожного дня

(Ю. Мушкетик)

;

Взяти б ванну, вимитись од голови до ніг

(В. Винниченко)

;

Софія, прийнявши ванну й одягнувши халат, влаштувалась у м'якому кріслі біля каміна

(А. Шиян)

;

(42)

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) в комі́рне

кого, заст.

–

брати кого-небудь на квартиру

Баба Христина .. прийняла їх у комірне

(В. Дрозд)

;

(43)

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) в при́йми

кого

–

прийняти кого-небудь у свій дім як чоловіка або зятя

– Та й Олена ж казала, що хазяїн бере його у прийми, та се вже певно, що він любить хазяйську дочку

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Нимидора справила сирітське весілля, без батька й прийняла зятя в прийми в свою хату

(І. Нечуй-Левицький)

;

(44)

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) за дити́ну

кого

–

усиновляти або удочеряти

Маленькою прийняв старий Филон із своєю покійницею старою сю Мотронку за дитину

(Ганна Барвінок)

;

(45)

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) на комі́сію

що

–

брати що-небудь для продажу за визначену плату

Книгарня бере книжки на комісію

(Леся Українка)

;

На сьогодні антикварна фірма – це єдина організація, фахівці якої реставрують предмети старовини, приймають їх на комісію, оцінюють і продають, надають консультації

(із журн.)

;

(46)

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) опро́щення,

заст.

–

прощатися з ким-небудь (перев. з покійником)

То вже Сірченко Петро З козаками опрощення принімає

[приймає],

До трьох зелених байраків прибуває

(з думи)

;

Як зближились до тії могили, помолились, стали опрощення брать, то вже ніби й плачу не чути було, – така смута та жаль між народом стала

(Д. Мордовець)

;

– Візьмім опрощення востаннє, брати .. Нехай нас на той світ проводять кати Та й згинуть за нами всі чисто!

(М. Старицький)

;

(47)

Бра́ти (прийма́ти) / прийня́ти со́нячні (пові́тря́ні) ва́нни

–

перебувати на сонці (на повітрі), піддавати тіло дії сонця (повітря) з лікувальною або оздоровчою метою

Погода тут

[у Криму]

чудесна, беру сонячні ванни, вигріваюся на сонці

(М. Коцюбинський)

;

А пан Гліб .. щодня .. бере соняшні

[сонячні]

ванни й щодня ходить вчити дітей

(У. Самчук)

;

На даху веранди прилаштували для Лесі солярій, де вона мала змогу приймати сонячні ванни для хворих суглобів

(з мемуарної літ.)

;

А було б добре, щоб ви ще й усього себе обтирали водою, і щоб бодай хоч хвилин п'ятнадцять ви ще поробили всяких гімнастичних вправ або прийняли повітряні ванни, що вам було б дуже на користь

(М. Івченко)

;

(48)

Бра́ти [свій] поча́ток

–

починатися, починати текти (про річку)

Дніпро бере свій початок на Валдайській височині з невеликого болота

(з наук. літ.)

;

Високогірні річки, які беруть початок у захмарних висотах, у літню спеку теж стають повноводими

(з навч. літ.)

;

(49)

Бра́ти слу́жбу

у кого, заст.

–

ставати на роботу, найматися до кого-небудь

Якщо тобі дуже уподобався пан Трощинський, то бери у його службу; я чув, що він пан і заможний і не дуже лукавий

(Т. Шевченко)

;

(50)

Бра́ти (ста́вити) / взя́ти (поста́вити) під су́мнів (під су́мніви)

що

–

сумніватися, ставитися недовірливо до чого-небудь

Безперечно, з усякого погляду буде корисно Все те пізнати докладно, щоб далі тобі не вагатись І викладання мого під сумніви прикрі не брати

(М. Зеров, пер. з тв. Лукреція)

;

Він не любив, коли при підлеглих обговорювали або ставили під сумнів його накази

(С. Голованівський)

;

(51)

Бра́ти (ста́вити) на про́бу

кого, що

–

випробовувати, перевіряти кого-, що-небудь

[

Гелен

Кассандро, послухай, нащо ти мене на пробу ставиш дотинками тими?

(Леся Українка)

;

Зупинявся

[Воронцов]

біля десантних груп, звично брав на пробу їхній настрій

(О. Гончар)

;

Журба́ (жура́) наляга́є (бере́) / налягла́ (взяла́)

див.

журба́

;

Іти́ (вихо́дити, подава́ти) / піти́ (ви́йти, пода́ти) у відста́вку <Бра́ти / взя́ти відста́вку>

див.

іти́

;

Моро́з бере́

див.

моро́з

;

Нудьга́ (ску́ка) бере́ (заїда́є) / взяла́ (заї́ла)

див.

нудьга́

;

Су́мнів бере́ / узя́в <Су́мніви беру́ть / взяли́>

див.

су́мнів

△

(52)

Бра́ти / взя́ти м'яч,

спорт.

–

ловити, відбивати або не пропускати у ворота м'яч

Він брав найважчі м'ячі на всіх героїчних матчах столиці, і йому заздрили голкіпери всіх команд

(О. Копиленко)

;

(53)

Бра́ти / взя́ти риф (ри́фи),

мор.

–

зменшувати площу вітрила

Розповзаються

[матроси]

по реях робити свою важку, вже забуту всіма моряками світу, небезпечну справу: брати рифи у марселів

(О. Довженко)

◇

[Аж] вбира́ти (бра́ти) [в (на) се́бе] о́чі (о́ко)

див.

вбира́ти

;

(54)

[Аж] на ко́льки бере́

безос.

а)

(кого, зі сл.

сміятися

реготати

і т. ін.)

дуже сильно, до болю, досхочу

Сміялися ми з друзями, аж на кольки нас брало

(Остап Вишня)

;

б)

що-небудь у когось

Ноги гудуть. Та поперека на кольки бере

(Остап Вишня)

;

(55)

Бере́ з-за плече́й

безос., кого

–

кому-небудь страшно, хтось переживає почуття страху, жаху

– Так нащо ж ви мені проти ночі таке говорите? Мене вже з-за плечей бере

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

(56)

Бере́ на дрижаки́

кого, що, безос.

–

хто-небудь мерзне, труситься від холоду, страху і т. ін

Він зрозумів, що цей Сидір весь час обманював. Від цієї думки його бере на дрижаки

(з переказу)

;

– Бувало вже так: і ліс довкола, і ліміти спущені, а грубки розтопити нічим. Весь виселок на дрижаки бере

(Яків Баш)

;

(57)

Бери́ (бері́ть) ви́ще

–

уживається для підкреслення більшої значущості того, про що мовиться або йшла мова раніше

[

Батура

На курси їдете?

[

Романюк

Беріть вище. Попросився, щоб в академію на кілька місяців послали вчитися

(О. Корнійчук)

;

Бий (бери́, тряси́) / поби́й тебе́ (його́, її́ і т. ін.) тря́сця

див.

би́ти

;

(58)

Бра́ти / взя́ти верх (го́ру)

над ким – чим і без дод.

а)

виявлятися сильнішим, кращим від кого-, чого-небудь у чомусь; переважати когось, щось у чому-небудь

Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали

(М. Коцюбинський)

;

Вивчення космосу супроводжувалося найжорстокішою боротьбою науки з мракобіссям, неуцтвом і шахрайством, у якій часто брали гору хибні, містичні уявлення

(із журн.)

;

[

Микита

Так ні, не буде цього, ніколи не буде, щоб Семен взяв верх наді мною

(М. Кропивницький)

;

Писав

[Олекса]

їй листи, але Надія мовчала. Видно з усього, що гординя взяла верх над її коханням

(І. Цюпа)

;

б)

виділятися серед чого-небудь

А серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею

(М. Коцюбинський)

;

в)

виявлятися на повну силу

Здоров'я почало брати гору, наповняло, як вода колодязь, і губи зачервоніли, і очі заграли

(П. Куліш)

;

г)

перемагати, переборювати, долати кого-, що-небудь

Чайчиха вгледіла хлопця, коли він уже вискочив за ворота, з реготом відбиваючись від братів, які почали брати верх над ним

(М. Стельмах)

;

Ні, таки наші взяли гору, таки ми попереду... Ті вже далеко лишилися, спиняють коні...

(М. Коцюбинський)

;

ґ)

здобувати перемогу, першість у змаганні; вигравати

“Кривбас” першим у чемпіонаті зумів взяти гору над одноосібним лідером турніру “Шахтарем”

(з газ.)

;

д)

підкоряти своїй волі, розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь; верховодити

– Хіба ми за людей гірші? Уже порішили

[поділити землю].

Невдоволені були, але верх брали Гуща та Прокіп

(М. Коцюбинський)

;

Розпустилися

[думки]

так, що не приберу способу, як їх докупи позбирати, та над ними гору взяти

(Панас Мирний)

;

(59)

Бра́ти / взя́ти в жме́ню

а)

(кого)

ставити кого-небудь у залежне від себе становище, підкоряючи, позбавляючи можливості вільно діяти, поводитися

;

б)

(що)

стримувати, тамувати (перев. почуття)

Жінка може брати в жменю свої емоції, пережиті почуття та, оцінивши їх, розкидати на складові частини, як у арифметиці

(із журн.)

;

(60)

Бра́ти / взя́ти в [залі́зні] шо́ри (рідко сто́си)

кого

а)

позбавляти кого-небудь своєї волі, можливості вільно діяти, примушувати коритися

– Більше всього на світі бійся, Іване, жінок, – кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка. – Як візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся

(В. Собко)

;

б)

приборкувати кого-небудь

Зумів

[Потьомкін]

узяти в шори розбійницькі турецько-татарські орди, спинити їх руїнницькі наскоки на південні землі України

(С. Добровольський)

;

в)

лаяти, закликати до порядку, переконувати кого-небудь

Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці

(С. Васильченко)

;

– Невже через цих ледарів і п'яниць загине врожай? Узяти їх у залізні шори!

(О. Донченко)

;

Моторенко з комбайнером як узяли бригадира в стоси, так і слова йому не дадуть сказати

(Остап Вишня)

;

г)

обмежуючи чиї-небудь дії, примушувати дотримуватися закону, прийнятих норм поведінки, моралі

Бюрократів треба брати в шори

(з газ.)

;

(61)

Бра́ти / взя́ти висоту́ (висо́ти)

перев. чого

–

досягати певних успіхів у чому-небудь, справлятися з поставленим завданням

Створення унікальної бібліотечної бази даних – дуже висока місія, яку ми поставили собі, і є впевненість, що ми візьмемо цю висоту

(із журн.)

;

(62)

Бра́ти / взя́ти в клі́щі

кого

–

оточувати супротивника, заходячи з боків

Тікає ворог. Здоганяти його не можна – все горить; Як і раніш – у кліщі брати І в “казані” його громить

(М. Гірник)

;

(63)

Бра́ти / взя́ти в ле́ща́та (в лабе́ти)

а)

(кого, що)

ловити, захоплювати кого-небудь

Вони звернули з путі й погнали коней туди, де менше було воїв. Та не для того їх брали в лабети, щоб випускати

(Д. Міщенко)

;

Сам свою величну долю творить

[народ],

одсіч дать здолає хижакам, Котрі схотять його в лабети взяти

(С. Черкасенко)

;

б)

(кого)

приводити кого-небудь до тяжкого, безвихідного становища, спричинюючи трагічні наслідки

Гордій Лобода! У шинелі солдата Стояв ти байдужий до смерті в ту мить, Коли тебе брали в лещата, Хотіли тебе застрашити й зломить

(Л. Первомайський)

;

Так повелося здавна. Відтоді, як життя почало брати мене, ще дитину, в лещата невиліковних хвороб, стало кидати мною по чужих землях, манячи звабливою надією на одужання

(М. Олійник)

;

(64)

Бра́ти / взя́ти в нага́ї (рідше в нага́йки)

–

сильно бити нагаями

Митрофана Лизю теж узяли в нагаї. Та старий чоловік тільки до шостого удару витримав

(Іван Ле)

;

Тут його

[чоловіка],

на царських очах, взяли в нагаї кінні поліцейські

(М. Стельмах)

;

Кінні козаки, тісним колом охопивши арештованих, погнали їх у напрямку Лук'янівки. Один козак з іронією питав іншого: – Чого начальство церемониться! Наказали б узяти їх в нагайки

(І. Драч)

;

(65)

Бра́ти / взя́ти в оби́дві жме́ні,

ірон.

–

уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного виразу; ніколи не буде цього

[

Герасим

Мені треба невістку з приданим, з грішми.

[

Параска

Візьмеш в обидві жмені

(І. Карпенко-Карий)

;

(66)

Бра́ти / взя́ти в обмоло́т

кого

–

рішуче впливати на кого-небудь, гостро критикувати

Артільні трударі, галасливе жіноцтво, яке не раз брало Оксена в такий обмолот, що він не знав, куди подітися.., ішли поволі, спідлоба позираючи на німецьких солдат

[солдатів]

(Григорій Тютюнник)

;

(67)

Бра́ти / взя́ти в робо́ту

кого

а)

рішуче впливати на кого-небудь, змушуючи діяти певним чином

Брати в роботу дядю Ваню було не легко. Коли Келембет, порушуючи встановлену звичку, назвав його Іваном Петровичем, – той скорчив таке обличчя, що розсмішив самого Василя

(Ю. Яновський)

;

б)

лаяти, сварити когось, докоряти кому-небудь за щось

Його

[Рубіна]

брали в роботу, і кожного разу після прочуханки він обіцяв, що більше не буде

(І. Сенченко)

;

– Хтось із мужиків грубо: “Не твоє бабське діло це”. Ти спалахнула вся та як узяла його в роботу... Так говорила, що аж дядьки оторопіли

(А. Головко)

;

(68)

Бра́ти / взя́ти в ру́ки (до рук)

кого

а)

підкоряти кого-небудь своїй волі; керувати кимсь

– Женити його

[сина]

з якою енергічною

[енергійною]

та господарною шляхтянкою, яка би порядно взяла його в руки

(І. Франко)

;

Мати під'юджувала Клима: – Не можеш узяти її

[Вірку]

до рук

(Б. Харчук)

;

б)

утихомирювати, приборкувати кого-небудь

Треба брати до рук розперезаних обивательщиною провінціалів і розрядити гостроту подій

(Іван Ле)

;

в)

зловити, упіймати, полонити кого-небудь

Злодії позбігалися, кинулися шукати втікачку, далі взяли в руки стару відьму. Та божиться: – Аби мені очі повилазили, .. якщо я тут винна...

(з казки)

;

– Ну, – гукнув Бертольд, – то байка! Я візьму співців тих в руки! – Коли чує, десь близенько Залунали пісні гуки

(Леся Українка)

;

(69)

Бра́ти / взя́ти в свої́ ру́ки

що

–

почати очолювати що-небудь

Зазначу .. свою радість, що власне Ви взяли цю справу в свої руки, бо вже давно почувається пекуча потреба в упорядкуванню

[упорядкуванні]

видань для люду

(М. Коцюбинський)

;

(70)

Бра́ти / взя́ти втямки́ (у тя́мку, до тя́ми, в толк)

що

–

розуміти, усвідомлювати що-небудь

Не знав

[дід]

письма, а через те нічого не брав утямки у тих мудрих книжках

(Д. Бедзик)

;

[

Наталка

Бог з вами, добродію! .. Що ви говорите! Я річі вашої в толк собі не візьму

(І. Котляревський)

;

Ніяк я не візьму в толк з маминих листів, чи витримала ти Закон Божий

(Леся Українка)

;

– Чи можете у тямку взяти ви, Що горя мав я вище голови

(М. Зеров)

;

І я та “інженер” почули новину, Що з німцями зайшло в Росії на війну. Не зовсім ще тоді ми це взяли до тями

(М. Рильський)

;

Розшолопавши, що регочуть саме з нього, Данило Пришийкобиліхвіст ніяк не міг узяти втямки – чому регочуть

(О. Ільченко)

;

(71)

Бра́ти / взя́ти в штики́

кого, що

–

гостро, різко, неприязно реагувати на чиї-небудь дії, чинити опір комусь, чомусь

Все аморальне він в штики Бере в промовах, а на ділі Він діє зовсім навпаки

(С. Воскрекасенко)

;

(72)

Бра́ти / взя́ти голі́ру́ч

кого, що

–

здобувати, долати кого-, що-небудь легко, без особливих зусиль

Люди хотіли голіруч землю взяти, а тепер мають: хто їсть сиру, а хто копає її в Сибіру

(М. Коцюбинський)

;

Дуже хитрого ворога важко взяти голіруч

(з газ.)

;

(73)

Бра́ти / взя́ти го́лову в ру́ки

–

задумуватися над чим-небудь, зосереджуватися на чомусь

– Вам .. треба взяти голову в руки та подумати до кінця і забути все минуле

(І. Микитенко)

;

(74)

Бра́ти / взя́ти до уваги́

а)

(що)

зважати на що-небудь, враховувати щось

Щоб вирішити, який саме метод краще застосовувати, треба брати до уваги фізико-хімічні властивості речовини, з якої одержується кристал

(із журн.)

;

– Вам доведеться вдатися до нашого командування, – тоном суворого присуду мовила Марія. – Можливо, ваше каяття візьмуть до уваги

(Ю. Бедзик)

;

б)

(кого)

визнавати, помічати кого-небудь або рахуватися з кимсь

Ніяких помічників Потопальський не хотів визнавати. Навіть головного лікаря і того не брав до уваги

(Ю. Збанацький)

;

(75)

Бра́ти / взя́ти (забра́ти) з бо́ю (з бо́єм)

–

здобувати що-небудь, домагатися чогось, докладаючи значних зусиль, долаючи великі труднощі

Чи він забув ту ніч дзвінку, як ми між вербами густими ловили раків у ставку, .. як кожний крок ми брали з бою пером, а потім і штиком...

(В. Сосюра)

;

Треба його, те життя, брати з боєм...

(І. Багряний)

;

Прадіди виймали шаблі з піхов і брали щастя з бою

(Василь Шевчук)

;

Вони все йшли і йшли вперед і вже на третій день з'явилися над берегами річки Тиси, форсували її, взяли з боєм місто Сегед – одно

[одне]

з найбільших міст Угорщини

(С. Скляренко)

;

Ці гольтіпаки, що зросли між гною, Права патриціїв забрали з бою

(В. Мисик)

;

З бою взяли шведи лінію річки Німану

(з наук.-попул. літ.)

;

(76)

Бра́ти / взя́ти (забра́ти) [собі́] в го́лову

а)

думати про що-небудь, задумуватися над чимсь

– Побачать начальники, що не поступаємось, і візьмуть собі в голову: мабуть, суд не по правді – треба пересудити

(Б. Грінченко)

;

б)

міркуючи, вирішувати що-небудь; надумувати

– Та що се ти узяла в голову? Чи він же тобі рівня?

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Що він

[Матвій]

собі у голову забрав?

(Л. Первомайський)

;

в)

уявляти що-небудь

Голова вдався собі разом тупиця і гординя. Колись він був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах

(П. Куліш)

;

[

Горпина

(до Гордія):

]

О, бодай вас! Ви вже так розмалювали мене, що я й невість-що заберу собі в голову

(М. Кропивницький)

;

(77)

Бра́ти / взя́ти за живі́т

кому, безос.

а)

боліти в животі від голоду

Вже йому дуже брало за живіт, під серце підступало, бо не обідав

[сотник]

і досі

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

б)

(кого, рідко)

кого-небудь щось сильно хвилює, глибоко вражає

Слізьми троянці облилися, Енея за живіт бере

(І. Котляревський)

;

(78)

Бра́ти / взя́ти за карк (за в'я́зи)

кого

–

ставити у скрутне, безвихідне становище

– Тепер візьмем їх за карк та й трясонемо, щоб злодійське тіло вилізло з шкіри, – гигикає Пігловський і смачно арапником січе повітря

(М. Стельмах)

;

(79)

Бра́ти / взя́ти за пете́льки́

кого

а)

загрожувати бійкою або починати бійку

У вестибюлі Гриць зупинився, взяв Григорія за петельки і притяг до себе

(І. Багряний)

;

б)

рішуче наступати на кого-небудь, домагаючись чогось

Бурщик брав за петельки компресорників, примушував їх ремонтувати труби

(з газ.)

;

(80)

Бра́ти / взя́ти за печінки́

кого, безос.

–

дуже дошкуляти кому-небудь, торкаючись чогось найболючішого

Візьме й багатого за печінки

(прислів'я)

;

Уздрів – і його

[писаря]

так і взяло за печінки! Зараз і надумав, який би бешкет Ївзі зробити, що таки чи не піде вона за його?

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

(81)

Бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́ки

–

готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну

Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки

(Ю. Збанацький)

;

Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це – небезпечний експеримент

(Ю. Смолич)

;

(82)

Бра́ти / взя́ти з копи́та

а)

зриваючись із місця, відразу мчати (про коней)

Булані, витягуючи свої тіні, з копита беруть в кар'єр

(М. Стельмах)

;

б)

судити про кого-, що-небудь зопалу, не розібравшись

– А ви що тут розвели? Теж мені вояки... – А ти так дуже не бери з копита, – понизив голос Оксен, і в голосі йому зазвучала образа

(Григорій Тютюнник)

;

(83)

Бра́ти / взя́ти з мі́сця

–

без розгону переходити на швидкий хід

Паровоз узяв з місця, і вагони котилися все швидше й швидше

(П. Загребельний)

;

(84)

Бра́ти / взя́ти кри́ком

–

домагатися, досягати чого-небудь, приголомшуючи голосними вигуками, лайкою

Якби криком брать, так кого б ми до рук не прибрали!

(прислів'я)

;

(85)

Бра́ти / взя́ти курс

на що

–

обирати певний напрям діяльності, розвитку і т. ін

З молодими державами, що взяли курс на прогрес, у нас встановилися тісні й дружні відносини

(з газ.)

;

(86)

Бра́ти / взя́ти лі́нію

а)

визначати свою позицію, своє ставлення до кого-, чого-небудь

– Лінії я одразу не братиму, – кажу я тихо, – бо тут справа торкається творчості, я не можу замінити собою всіх творців фільму. Я хочу заслужити в них повагу й авторитет

(Ю. Яновський)

;

— Голота з голот, червоного партизана родич, а яку лінію взяв? Невже й справді з циганами братаєшся? Вони ж усі конокради!

(О. Гончар)

;

б)

(кого, чию)

підтримувати кого-небудь, поділяючи його погляди

Мати завжди брала лінію сина

(з газ.)

;

На зборах директора просили взяти лінію молоді

(із журн.)

;

(87)

Бра́ти / взя́ти на ара́па

кого

–

обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь

– Не бери мене на арапа, бо я таких уже бачив!

(із журн.)

;

Досвідчених людей на арапа не візьмеш

(з газ.)

;

(88)

Бра́ти / взя́ти на бас (на ба́са)

кого

–

насміхатися, глузувати з кого-небудь

Цього, брате-товаришу, не візьмеш на баса

(М. Рудь)

;

(89)

Бра́ти / взя́ти на Бо́га

кого і без дод.

а)

кепкувати, глузувати, насміхатися з кого-небудь

Христя ніяк не могла второпати – жартують із нею, беруть на Бога чи правду кажуть?

(Є. Гуцало)

;

б)

обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь

– Ти мене одурити хочеш, на Бога взяти

(В. Собко)

;

в)

залякувати кого-небудь, загрожуючи

Зрозуміло... Зараз я заїду до Рудого і візьму його трохи на Бога. Єсть підстава? Єсть... Народне добро... Злочинне недбальство...

(С. Добровольський)

;

(90)

Бра́ти / взя́ти на букси́р

кого, що

–

допомагати кому-небудь у роботі, навчанні

Відстаєте з буряками. Може, вас на буксир узять?

(В. Кучер)

;

Чи він хотів, щоб отак мерли люди? Чи думав про це, вигрібаючи хліб по селу? Вигрібаючи до зернини, аби тільки виконати отой стрічний план, взяти на буксир сусіднє село, що ганебно провалювало хлібоздачу

(А. Дімаров)

;

(91)

Бра́ти / взя́ти (розм. вхопи́ти) на зу́би (на зуб, на зубо́к, на зу́бки́ і т. ін.):

а)

(кого і без дод.)

обирати кого-небудь об'єктом глузування, пліток і т. ін.; судити, гудити

[

Гаврик

Ну і хотів би я знати, чи й сьогодня

[сьогодні]

Насті похвортунить

[пофортунить]

так, як у ту неділю, що всіх перетанцювала?

[

Настя

Краще б не брав мене на зубки

(М. Кропивницький)

;

Коли приходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ґанком зборні, брали його на зуби

(М. Коцюбинський)

;

Любила

[купчиха]

чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти

(Панас Мирний)

;

[

Надежда

(сміється):

]

Ходімте, доки у мене є зайвий час та нікого немає в хаті ..

[

Прохор

Та я ж той... Ну, а як дізнаються та вхоплять на зуби? Знаєш, який у нас народ!..

(М. Кропивницький)

;

[

Любка

Він її очима пече, а вона аж міниться в лиці ..

[

Хведоська

Вже вхопили на кутні?

(М. Кропивницький)

;

Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб

(Г. Хоткевич)

;

Він

[Заруба]

же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш

(В. Кучер)

;

б)

(що)

говорити, підхоплювати що-небудь сказане дотепно, влучно, вдало

– Який я вам Тихін Оверкович? Що за панібратство? Прошу називати мене .. товариш Басистий!.. Народ і взяв це на зубок. Усі як змовилися, почали називати його тільки так: “Товаришу Басистий”

(В. Минко)

;

(92)

Бра́ти / взя́ти на му́шку (на приці́л)

кого, що

а)

зосереджувати увагу на кому-, чому-небудь, спостерігати, стежити за кимсь, чимсь

Собак вони своїми іклами одним ударом січуть на бефстроганов, а охотник

[мисливець],

як побачить сікача, зараз бере на мушку або дуба, або грушу і сидить там тихий, як горличка

(Остап Вишня)

;

Його призвичаєні очі на ходу оглядали вітрини магазинів і брали на приціл найнеобхіднішу річ

(І. Сочивець)

;

Хто такий? Яка потреба поспішати з відповіддю? Перше ніж відповісти – слід подумати, оговтатись. Бачу – ті, що взяли мене на приціл, – не сільські, незнайомі

(Ю. Збанацький)

;

б)

(кого)

різко критикувати, викривати, висміювати кого-, що-небудь; робити когось об'єктом висміювання, викривання

Всміхаючися тихо-мирно, Кашкет насунувши на лоб, На мушку ви

[Остап Вишня]

берете вірно Головотяпів і нероб

(М. Рильський)

;

Зашушукались жінки, загоготали молоді чоловіки, пройшов смішок по натовпу. – Ну й Марфа! – вигукнув хтось. – Самого директора на приціл узяла

(Ю. Збанацький)

;

Там візьмуть тебе на мушку За курчат, за поросят. Одмолотять, знімуть стружку, І – газуй собі назад!

(С. Олійник)

;

(93)

Бра́ти / взя́ти на озбро́єння

що

–

використовувати що-небудь, користуватися чимсь у роботі, боротьбі, діяльності і т. ін

Завтрішнє

[завтрашнє]

суспільство .. братиме на озброєння все краще, створене людством протягом століть

(М. Рильський)

;

(94)

Бра́ти / взя́ти на [пи́льне] о́ко

кого, що

–

уважно стежити за ким-, чим-небудь

Уже на перших порах учителювання Васильченка беруть на пильне око

(з газ.)

;

(95)

Бра́ти / взя́ти на пу́шку (на понт)

кого і без дод.

а)

обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь

– Та не треба прізвища… – Як не треба?.. Мінє

[мені],

– говорю, – для відчиту

[звіту]

треба… На понт беру…

(Остап Вишня)

;

Шестопал .. примусив себе посміхнутися: – На пушку береш?

(М. Ю. Тарновський)

;

– Та ми його, отамана.., на пушку тоді взяли. Коли б він не таким боягузом був, нічого й не вийшло б

(А. Головко)

;

б)

глузувати, кепкувати з кого-небудь

– Чи не задаються дівчата? – Чи не хочуть вони просто узяти нас на пушку?

(Г. Коцюба)

;

(96)

Бра́ти / взя́ти на ре́шето

кого

–

обмовляти кого-небудь

Не знаю, як хто, а я не люблю, як беруть мене на решето

(Марко Вовчок)

;

(97)

Бра́ти / взя́ти на се́бе

а)

(що)

зобов'язуватися, погоджуватися, вирішувати і т. ін. здійснити, зробити що-небудь самому, самостійно

Походити коло війта, щоби дав на ту просьбу громадську печатку та й свій підпис, то вже брав Микола на себе

(Л. Мартович)

;

Дивлюся на вас і думаю: така ви молода і згодились піти на чужих дітей: взяти на себе клопоти з найтруднішими...

(О. Гончар)

;

б)

робити що-небудь, перев. замість когось розв'язувати чиїсь проблеми

– Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру, – розщедрився Плачинда

(М. Стельмах)

;

– З твоїми копійками? – перехопив ініціативу Саунський – каву беру на себе!

(А. Крижанівський)

;

в)

(кого)

опікати кого-небудь, займатися кимсь, чимсь

– А ніяких особливих обіцянок від нас ніхто не вимагає .. Взагалі, дозвольте мені словаків узяти на себе

(І. Головченко і О. Мусієнко)

;

(98)

Бра́ти / взя́ти на се́бе бага́то (забага́то)

–

діяти, поводитися не відповідно до власних можливостей, повноважень, прав і т. ін.

Дмитро забагато бере на себе. Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна

(П. Автомонов)

;

– Слюсар-наладчик, шостий розряд, багато на себе бере, носиться з модернізацією, як дурень з торбою, капає директору

(А. Крижанівський)

;

(99)

Бра́ти / взя́ти [на се́бе] сміли́вість (смі́лість)

–

робити, здійснювати що-небудь досить складне, ризиковане; наважуватися, насмілюватися

Нижчеписані, однак, беруть на себе сміливість скромним почином задовольнити .. потреби сучасного інтелігентного читача

(М. Коцюбинський)

;

(100)

Бра́ти / взя́ти на спи́чки

кого, заст.

–

кепкувати з кого-небудь

– Там сусіди любі та милі так тебе на спички і беруть, а тут ще і дома

(Панас Мирний)

;

(101)

Бра́ти / взя́ти на цугу́ндер

кого

а)

притягати до відповідальності кого-небудь або розправлятися з кимсь

Волосна влада брала винуватців на цугундер: – Звідкіля?.. По якому такому праву?

(О. Ковінька)

;

Потім так своєю ціною візьмемо їх

[панів]

на цугундер, .. що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску

(М. Стельмах)

;

б)

притісняти, експлуатувати кого-небудь

Пани іменем Ісуса Христа взяли тружденних .. на цугундер і тягнуть з них жили

(Ф. Бурлака)

;

(102)

Бра́ти / взя́ти на язика́ (на язи́к, на язики́, на язички́, рідко в язики́)

кого

–

обмовляти, судити, гудити кого-небудь

Люблю дівчину самую Хорошую, молодую, Іно превражі розлучники Взяли нас в свої язики

(з народної пісні)

;

– Якби її

[Іваниху]

другі жінки взяли на язик за газету

[що читає],

то вона би з сорому .. під землю провалилася

(Л. Мартович)

;

О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? – Хай, мовляв, краще вип'є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме...

(М. Зарудний)

;

– Я люблю його, Платоне, – прошептала дівчина.. – Про це ніхто не мусить знати, бо як візьмуть на язики...

(М. Зарудний)

;

(103)

Бра́ти / взя́ти нові́ висо́ти

–

постійно справлятися із завданнями

Чи всі новопризначені урядовці зможуть щодень брати нові висоти, як цього вимагає дійсність?

(із журн.)

;

(104)

Бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс)

а)

збиратися тікати, бігти, іти геть

– Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі

(П. Панч)

;

– Допивай же, братухо, свою чарку, бери ноги в руки і дуй з моєї хати

(В. Кучер)

;

Кіт Мурлика до дороги Добре взяв за пояс ноги, В торбу впхав печену миш І лісочком, холодками Так на підвечерок

[підвечірок]

самий Він прибув

(І. Франко)

;

б)

прискорювати ходу́, поспішати

– Але сьогодні ви ще в Дубину не зайдете, зайдете аж, мабуть, завтра надвечір, коли добре візьмете ноги за пояс

(П. Козланюк)

;

(105)

Бра́ти / взя́ти під за́хист (рідко під оборо́ну)

кого, що

–

заступатися за кого-, що-небудь, захищати від посягань, нападу і т. ін

Кожного брати під захист, за кожного заступатись – ця уперта звичка доньчина і дивує, і трохи насторожує Яцубу

(О. Гончар)

;

(106)

Бра́ти / взя́ти під о́бстріл

кого

–

різко критикувати, викривати, висміювати і т. ін. кого-, що-небудь

Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей

(із журн.)

;

(107)

Бра́ти / взя́ти (побра́ти) рушники́,

етн.

–

сватати кого-небудь, свататися

Аж ось увечері лізе пан писар з старостами до старого Макухи, себто за Ївгу рушники брати

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Побрав

[парубок]

рушники, оглашення тричі робили в церкві

(Ф. Бурлака)

;

(108)

Бра́ти / взя́ти (прийня́ти) на [свої́] пле́чі

що

а)

робити, виконувати все самому, не обтяжуючи когось

Матуся у них в домі сильна, роботяща, з такою матусею не заживеш мозолів, усе бере на свої натруджені плечі

(Ю. Бедзик)

;

– Він усю виборчу справу на свої плечі взяв...

(Панас Мирний)

;

б)

зобов'язуватися щось виконати, зробити

Беру нову ношу на плечі. Хай важче буде, але ж на серці якось гарно...

(О. Гончар)

;

– Хочу взяти добровільно на свої плечі додаткові обов'язки – вчасно закінчити ремонт тракторів

(з газ.)

;

(109)

Бра́ти / взя́ти при́клад

з кого

–

наслідувати кого-небудь

– Братимемо приклад з цього козака, – адже він нічого не боїться!

(К. Гриб)

;

– Що буде завтра, як інші хоругви візьмуть приклад з бунтарів?

(В. Чемерис)

;

(110)

Бра́ти / взя́ти пробо́єм

–

здобувати, діставати що-небудь, оволодівати чимсь, долаючи будь-які перешкоди

Хоч життя пробоєм брати Пориваюсь я поров

[порою], –

Ба, та волі нерв підтятий

(І. Франко)

;

Ми пробоєм узяли для себе бічні двері й за хвилину були в коридорі

(С. Тудор)

;

(111)

Бра́ти / взя́ти розбі́г

–

починати інтенсивно розвиватися, діяти

;

(112)

Бра́ти / взя́ти ро́зумом

над ким

–

перевершувати кого-небудь у здатності мислити логічно, правильно і т. ін

– А що ж Сомко? Хоть

[хоч]

він і розумом, і славою узяв над усіма, да

[та]

й йому не дають гетьмановати

[гетьманувати]

(П. Куліш)

;

(113)

Бра́ти / взя́ти роль

кого, чию

–

бути ким-небудь, виконувати чиїсь обов'язки

Що ж робить, перший раз у житті беру на себе роль євангельської Марфи

(Леся Українка)

;

(114)

Бра́ти / взя́ти своє́

а)

виявлятися на повну силу

Та весна брала своє, і навіть дощ прикрашав її

(Ю. Яновський)

;

Зарилися

[подорожні]

в сіно, незчулись, як їх припорошило. Холод взяв своє. Добрався до кісток

(Д. Косарик)

;

б)

виявлятися сильнішим від чогось, перемагати

Соломія не тратила надії й навіть не дуже журилась. Молодість брала своє. Коли вони не загинули в плавнях, коли не пропали досі, то вже тепер не загинуть

(М. Коцюбинський)

;

Його дужий організм потроху брав своє, і Данило, врешті, звівся на ноги

(Л. Дмитерко)

;

в)

повністю оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про певне почуття, стан і т. ін.)

Сон таки своє бере

(І. Котляревський)

;

Всі троє знали ненадійність свого становища... Незабаром втома візьме своє

(М. Трублаїні)

;

г)

позначатися на чому-небудь, виявлятися в чомусь

Він гордовито несе .. свою левино-кудлату голову, чорна блискуча грива його злегка сріблиться, але то не мороз її посріблив, то вік людський бере своє

(О. Гончар)

;

ґ)

домагатися чого-небудь бажаного, досягати мети

Нічого, – ми підождем, а все-таки своє візьмем!

(прислів'я)

;

Шавкунова рада взяла своє. Шавкуна послухали і змовились, як в один голос, казати чиновникові про вибори

(Панас Мирний)

;

(115)

Бра́ти / взя́ти [свої́м] горбо́м

що

–

здобувати що-небудь ціною великих зусиль, важкою працею

– Ех, Никаноре. Дали ж тобі землю. – Дали, та взять її нічим. Горбом тільки й береш

(І. Микитенко)

;

А хто ж владає цим добром, що ви

[сини]

взяли своїм трудом, Своїм трудом, своїм горбом?

(М. Рильський)

;

(116)

Бра́ти / взя́ти свої́ права́

–

утверджуватися в чому-небудь, виявлятися на повну силу

Завжди рани дістає колишнє, як нове бере свої права

(М. Рильський)

;

(117)

Бра́ти / взя́ти [свої́] слова́ наза́д

–

відмовлятися від сказаного раніше

[

Єпископ

(до неофіта-раба):

]

Покайся, нечестивий, візьми назад слова ті необачні, бо гірш тобі на тому світі буде, аніж на сьому

(Леся Українка)

;

(118)

Бра́ти / взя́ти себе́ в ру́ки

а)

ставати зібраним, цілеспрямованим, діяльним

– Вітру у тебе в голові багато, – казала Ганна Сильвестрівна. – Я буду брати себе в руки, – обіцяв Рубін, і це була чесна обіцянка, і він дотримувався її до... наступного разу

(І. Сенченко)

;

Я взяла себе в руки, роздумалась і прийшла до можливості писати більш-менш по-людськи

(Леся Українка)

;

б)

оволодівати своїми почуттями, заспокоюватися

Із останніх сил, як наполоханого коня, беру себе в руки, щоб перед самим собою не осоромитися

(з газ.)

;

Я не можу не послухати тебе: тому-то обіцяю взяти себе в руки і не киснути, терпіти, не нарікати

(М. Коцюбинський)

;

(119)

Бра́ти / взя́ти [собі́] на (в) ум (на (у) ро́зум)

що і без дод.

–

розуміти, сприймати, усвідомлювати що-небудь

Сказано на глум, а ти бери собі на ум

(прислів'я)

;

Добру науку приймай, Хоч її і від простого чуєш; Злої ж на ум не бери, Хоч би й святий говорив

(І. Франко)

;

[

Конон

Нам треба до того прислухатись та брати на розум. То люди вчені

(М. Кропивницький)

;

– Тепер сам мусиш міркувати. Чи треба жить, чи умирати; А лучче

[краще],

якби в ум ти взяв .. І занедбав мою Лависю

(І. Котляревський)

;

Так щодня у нашій хаті Гомонять татусь і мати І чекають, що Невмій Візьме все у розум свій

(М. Стельмах)

;

(120)

Бра́ти / взя́ти старт

а)

починати долати яку-небудь відстань (перев. на спортивних змаганнях)

Кравченко, знайомий Борисові хлопець з третього механічного цеху, вчився брати старт стометрівки

(В. Собко)

;

б)

(який)

починати що-небудь певним чином

Упевнений старт взяла їхня бригада

(з газ.)

;

(121)

Бра́ти / взя́ти (схопи́ти) за ро́ги

кого

–

діяти рішуче, настирливо вимагаючи чого-небудь від когось

– Я, князю, ледь-ледь пишу, недавно лише навчився... – почав було викручуватися, та князь схопив його за роги: – Знаю, що ти великий книжник, що ти сидів два роки в хаті у Бориславича й читав літописи, – всміхнувся

(Василь Шевчук)

;

(122)

Бра́ти / взя́ти шту́рмом (при́ступом)

–

пробиратися куди-небудь швидко, навально, активно; рішуче діяти, домагаючись свого

Хоч кіньми, то ніяк в село заскочити, хіба що коні в заметах потопити, та чи спішаться

[козаки],

– все одно кожен замет треба приступом брати

(А. Головко)

;

Експрес!.. Не експрес, а ціла республіка на колесах. Григорій і Гриць брали його штурмом. Бо інакше годі було вдертися до його нутра

(І. Багряний)

;

(123)

Бра́ти / взя́ти язика́ на гапли́к (на гапличо́к)

–

мовчати, нічого нікому не говорити; замовкати

– Ох, – зітхнула полегшено тьотя Настя, – візьми язика на гапличок і нікому ні слова

(Л. Первомайський)

;

(124)

Бра́ти (дава́ти кому) / взя́ти (да́ти кому) рева́нш

а)

здобувати перемогу в чому-небудь після своєї поразки, невдачі, програшу і т. ін

– Товариш Залужний не вважає, що він розвалив школу. Він – коли хочете – реванш бере, іде в наступ

(Ю. Збанацький)

;

Гармаш і сам бачив, що старик, напевне, вирішив узяти реванш за вчорашнє...

(О. Донченко)

;

Німецькі генерали погрожували дати Радянській Армії під стінами Будапешта... реванш за Сталінград

(О. Гончар)

;

б)

(над ким)

здобувати перевагу над ким-небудь

Жадоба знання, яка мала допомогти Бронкові взяти реванш над Філіпчуком, завела хлопця до читальні на Мнихівському передмісті

(Ірина Вільде)

;

(125)

Бра́ти (забира́ти, рідко відбира́ти) / взя́ти (забра́ти, рідко відібра́ти) сло́во

а)

зголошуватися на виступ або виступати

– Хто, товариші, забирає слово? – спитав нетерпляче Колодяжний

(Н. Рибак)

;

Коли спікер англійського парламенту бере слово для участі у дебатах, інші члени палати сприймають його виступ як важливу подію і надають їй особливого значення

(з газ.)

;

– Високий трибунал складає подяку всім, хто тут висловився і хто присутній при цьому, – знову вклонився пан Дулькевич. – Хто з панів членів трибуналу хоче одібрати слово?

(П. Загребельний)

;

Нагодою поділитися своїми економічними думками скористався голова обласної ради, коли взяв слово на круглому столі, організованому податківцями

(з газ.)

;

б)

(тільки

брати

взяти

з кого)

заручатися чиєю-небудь обіцянкою, запевненням у чомусь

Зізнався я їй про нічного гостя і взяв з неї слово нікому про це ані гу-гу, навіть тітці

(В. Логвиненко)

;

(126)

Бра́ти (забира́ти, перехо́плювати і т. ін.) / взя́ти (забра́ти, перехопи́ти і т. ін.) ініціати́ву [до свої́х рук (у свої́ ру́ки)]

–

випереджати кого-небудь у якихось діях, вчинках, намірах; самому керувати чимсь

– З корми в наш бік було направлено, очевидячки, не менше чотирьох гвинтівок .. Я взяв ініціативу до своїх рук. Нав'язавши брудну ганчірку на палицю, я виставив її в ляду. Кілька куль пронизало її одразу

(Ю. Яновський)

;

Від утоми він відкинувся на подушку, але, щоб не дати дочці перехопити ініціативу в розмові, зразу ж знову заговорив

(А. Головко)

;

(127)

Бра́ти (прийма́ти, перейма́ти) / взя́ти (прийня́ти, перейня́ти) вину́ на се́бе

–

заявляти про свою цілковиту відповідальність за що-небудь (перев. за негативний вчинок або злочин)

Хіба б оддала Каська, хитра й пронозлива, свою найкоштовнішу річ, але чому тепер вона так швидко відмовилася від усього, адже він

[осавулець]

брав вину на себе

(Ю. Мушкетик)

;

Шрам головою своєю одкупить полковий свій город .. Жалуючи згуби паволочан, сам удавсь до Тетері і прийняв усю вину на одного себе

(П. Куліш)

;

Одного разу обіймив

[обійняв]

її й поцілував, то панотець заздрів це крізь відчинене вікно. Учитель хотів лишитися, щоби перед її чоловіком узяти свою вину на себе

(Л. Мартович)

;

Впіймавшись десь на грішному ділі, старшина намагався будь-що перейняти всю вину на себе, вигородити свого командира

(О. Гончар)

;

(128)

Бра́ти (підніма́ти, здійма́ти) / взя́ти (підня́ти, здійня́ти) на глум (на глу́зи, на глуз, на сміх, на кпи́ни, на кпин, діал. на кпи)

кого, що і без дод.

а)

насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь

Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать

(П. Гулак-Артемовський)

;

Лис на кпи його

[ведмедя]

здіймає: “Бач, як вуйко мій співає!”

(І. Франко)

;

Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить... Глузують наші, на сміх його беруть...

(М. Коцюбинський)

;

[

Гаптін

І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш...

(Леся Українка)

;

Дівчата ще дужче сміялися, бабині слова на кпи брали

(Марко Черемшина)

;

– Може б, і ви помахали косою? – брала Катрана на кпини Килина. – Заробили б якусь в'язку сіна

(Ю. Мокрієв)

;

Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками

(О. Гончар)

;

Дізнається найясніший князь про його хворобу і візьме на глум. Який же ти, мовляв, лікар, коли сам собі ради не даси

(С. Добровольський)

;

Коли я наблизився до робітників, вони взяли мене на глузи

(А. Хорунжий)

;

б)

піддавати осуду або глумитися

І просять

[люди]

дочку за Трохима. Тут як піднявся Лобода, Як подивився на них очима! “То що?! На кпи берете нас?!! Ніби Трохима ми не знаєм? Вертайтесь, люди, в добрий час! За бахура дочки не маєм!..”

(С. Руданський)

;

О, скільки він

[Каменяр]

розкрив очей незрячих, Підняв з колін безвольних і ледачих, Нахаб і неуків підняв на глум

(Л. Забашта)

;

Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки

(з газ.)

;

(129)

Бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) [бли́зько] до [свого́] се́рця (до [своє́ї] душі́) (рідко в се́рце, в ду́шу)

що

а)

болісно сприймати, переживати що-небудь

– Чого ви, мамо, так близько берете це до серця? – підійшов до неї Роман

(М. Стельмах)

;

– Маріє, не бери собі того так до серця... Плачем лиха не виплачеш

(Р. Іваничук)

;

б)

перейматися чимсь або співчутливо ставитися до кого-, чого-небудь

Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця, умовляючи мене не звертати на те уваги

(Панас Мирний)

;

Мирослава .. дуже любила брата та і всю його родину. І інтереси їх близько брала до серця

(А. Головко)

;

Коли дід Омелько розповів їм своє лихо, вони взяли його справу до серця

(З. Тулуб)

;

– Прийми Христа в душу

(І. Білик)

;

в)

ставитися до чого-небудь з інтересом, надаючи йому великого значення

[

Едіта

Я мушу вам признатись, що я на сина втратила надію. Він слів моїх до серця не приймає

(Леся Українка)

;

І брали в серця заповіти батьків, щоб потім батьками стати

(з публіц. літ.)

;

Мудрість Данте Шевченко так близько бере до серця тому, що доля італійського поета схожа була на його власну

(із журн.)

;

Батькове слово узяв до душі я і, муз призабувши, Спробував прозу писать

(М. Зеров)

;

(130)

Бра́ти (рідко прийма́ти) / взя́ти (рідко прийня́ти) на се́бе (на свої́ пле́чі) [весь] тяга́р

–

самому братися за яку-небудь дуже важку справу, складну роботу

Сидів

[Горецький]

у своєму кабінеті і не вірив, що сам, добровільно, взяв на свої плечі тягар

(М. Ю. Тарновський)

;

(131)

Бра́ти (рідко прийма́ти) / взя́ти (рідко прийня́ти) гріх на [свою́] ду́шу (на се́бе)

а)

діяти проти власної совісті, прийнятих норм моралі; робити що-небудь несхвальне

– Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею, .. я доношую це рам'я... мучуся... беру гріх на себе...

(Панас Мирний)

;

Колись робили на пана прихватком, а тепер робимо вже прихватком на себе, або вночі, коли місячно. Беремо гріх на душу – робимо ще й у неділю: великий гріх! Та що зробиш, коли зерно сиплеться, треба рятувати

(М. Лазорський)

;

[

Хома

Піди лишень до Галі та поговори з нею хорошенько по-своєму ..

[

Стеха

Казав пан – кожух дам, та й слово його тепле. І я тільки гріх на душу візьму

(Т. Шевченко)

;

– Грішниця я, – буркотіла стара. – Але не можу, дівонько, ще й такий гріх узяти на себе. Не можу, саму молодою ошукано такечки

(Яків Баш)

;

Каюсь, що прийняла гріх на душу. Так довго не писала. Тепер буду виправлятися

(з газ.)

;

б)

чинити злочин, убивати кого-небудь

Лежать вони десь отам порубані, в лантухах на дно річки пішли. І це все Ганна? Такого гріха не побоялася на душу взяти?

(О. Гончар)

;

в)

(жарт.)

нести моральну відповідальність за що-небудь, за чиїсь вчинки, дії

Глянув Варава на близнят і враз рішуче вдарив рукою по своїй сквирській смушевій шапці. – Їдьте, хлопці, до мене! – Як це? – виривається в Левка. – Просто. Беру гріх на свою душу

(М. Стельмах)

;

– Не можу з певністю сказати, – щоб не взяти гріха на душу, – але мені здається, чи не походить ся думка про “дві правди” ще й від панського страху

(Леся Українка)

;

(132)

Бра́ти / узя́ти на шпу́ги

рідко

–

кепкувати з кого-небудь, намагаючись обдурити

Берегла Параска золоту царську п'ятірку, од матері придане. Так Дем'ян узяв дурну бабу на шпуги: “За п'ятірку золоту корову оддам, і будете з молоком, і кум королю...”

(В. Дрозд)

;

(133)

Бра́ти (хапа́ти) / взя́ти (схопи́ти) бика́ за ро́ги

–

починати діяти з головного, енергійно, рішуче; приступати до головного

Мало, Микито, зробив, можна було більше і краще, треба було тільки сміливіше брати бика за роги

(О. Гончар)

;

– Дивно, – подумав

[Форст]

про себе, – я ніби чогось нервую. І вирішив діяти навально, одразу ж хапаючи бика за роги

(В. Козаченко)

;

Він думав про те, що дальші успіхи залежать від його уміння орієнтуватися. Якщо він зразу ж не візьме бика за роги – не бачити йому ніякого підвищення, як власного вуха

(М. Ю. Тарновський)

;

(134)

Бра́ти (хапа́ти) / взя́ти (схопи́ти) за зя́бра (рідко за жа́бри)

кого і без дод.

а)

примушувати кого-небудь виконувати, робити щось; настирливо домагатися чогось

Воронцов не міг .. заспокоїтись і сам теж невтомно снував від підрозділу до підрозділу, виступаючи, де треба, з промовою, а в іншому місці .. брав когось за жабри не гірше, ніж Самієв

(О. Гончар)

;

– А ти з характером, за зябра береш

(Ю. Збанацький)

;

б)

притискати кого-небудь, обмежувати в діях

– Браконьєрів брати за жабри – це, звичайно, діло, і воно, думаю, від тебе не втече

(О. Гончар)

;

– На нашу долю теж роботи вистачить, – заспокоював Хома товаришів. – Ми їх

[фашистів]

з півдня за жабри візьмемо

(О. Гончар)

;

– Допустим, у цьому році пани збільшать нам плату, на рік ми скажемо ще більше дати, а потім так своєю ціною .. схопимо за зябра, що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску

(М. Стельмах)

;

(135)

Бра́ти (хапа́ти, рідко хвата́ти) / взя́ти (схопи́ти, рідко схвати́ти) за живе́

кого і без дод.

а)

дуже хвилювати, бентежити кого-небудь

Народу зійшлось дуже багато. Жнива! Підготовка до них – за живе кожного бере...

(Є. Кротевич)

;

б)

дуже дошкуляти кому, вражати кого-небудь, торкаючись найболючішого

Ага, думаю, хватає за живе. Сатира потрібна. Перейшов на сатиричні оповідання

(О. Ковінька)

;

Видно, Родивон гострим словом дойняв пастуха. Саву взяло за живе, він переймається гнівом

(К. Гордієнко)

;

(136)

Бра́ти (хапа́ти, схо́плювати і т. ін.) / взя́ти (схопи́ти) за го́рло

кого

а)

настирливо або силою домагатися чого-небудь

Смерть завжди бере за горло, навіть якщо й вбиває по-іншому

(Є. Кононенко)

;

Почалися виступи делегатів з місць.., тут же грізно клялися, що твердою рукою .. візьмуть саботажників за горло

(О. Гончар)

;

б)

сваритися з ким-небудь, прискіпуватися до когось

Вони

[французи]

і на владику лають, За горло всякого хватають, Гризуться і проміж себе

(І. Котляревський)

;

– От вони й хапатимуть один одного за горло з приводу кожної дрібниці... А знаєш, я не від того, щоб вони посперечались

(Ю. Шовкопляс)

;

(137)

Бра́ти (хапа́ти, хвата́ти) / взя́ти за се́рце (за ду́шу)

кого і без дод.

а)

дуже розчулювати, хвилювати кого-небудь

Горький дуже Вам вдячний за книжки, каже, що така чемність хапає його за серце

(М. Коцюбинський)

;

[

Іван

Дзвенять вони

[пісні]

сумні та жалібні по лугам

[лугах]

та садочкам

[садочках]

і за душу хватають

(С. Васильченко)

;

Микола співав з таким чуттям, ніби передчував серцем, що має щось статися, щось безмежно трагічне й непоправне, і його смутний і гарний голос брав за серце не тільки Санька

(І. Багряний)

;

Все дужче й дужче бринить рідна мелодія, все голосніше озивається із-за перегородки пісня, хапає за душу, кличе Вутаньку до себе

(О. Гончар)

;

– Ти мені, козаче, заспівай старовинної – чумацької або козацької, такої, щоб аж за серце взяло

(із журн.)

;

б)

охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про почуття, емоції і т. ін.)

Жакет, в якому Поліна приїхала до міста, досі зберігав запах рідної хати. Жалісний щем взяв за серце ще дужче

(А. Хорунжий)

;

в)

впливати, діяти на кого-небудь; дурманити, п'янити

Іван робив короткі, пожадливі затяжки, в грудях хрипіло від того зілля, бо нікудишнє, не брало воно за душу

(з газ.)

;

Ва́ша бере́ / взяла́

див.

ваш

;

Враг його́ (тебе́, їх і т. ін.) бери́

див.

враг

;

Вхопи́ти (схопи́ти) / бра́ти (хапа́ти) за ба́рки

див.

ухо́плювати

;

Доса́да бере́ (хапа́є, гризе́) / взяла́ (вхопи́ла, запекла́ і т. ін.)

див.

доса́да

;

Дрижаки́ пробира́ють (беру́ть, хапа́ють і т. ін.) / пробра́ли (взяли́, вхопи́ли і т. ін.)

див.

дрижаки́

;

Дрімо́та бере́ (змо́рює, хи́лить)

див.

дрімо́та

;

Думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють, гризу́ть) / взяли́ (обсі́ли, обняли́)

див.

ду́мка

;

Жаль бере́ (пройма́є, огорта́є і т. ін.) / взяв (пройня́в, огорну́в і т. ін.) [за се́рце]

див.

жаль

;

Життя́ бере́ / взяло́ своє́

див.

життя́

;

За́видки беру́ть / взяли́

див.

за́видки

;

(138)

Зако́н бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) <У зако́н уступа́ти / уступи́ти>,

заст.

а)

одружуватися, вінчатися з ким-небудь

[

Матушка гуменя

Се твоя жінка, чоловіче?

[

Кнур

Моя, добродійко. Рідна моя. Ми з нею закон брали

(Панас Мирний)

;

– Чи до танців тут, до скоків? Аби б у закон уступити. Моє сирітське діло

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

б)

приймати постриг, стригтися в ченці (черниці)

Закону черниця ще не взяла, в послушницях другий рік ходить

(Іван Ле)

;

Зло (злість) бере́ (забира́є, розбира́є) / <Зло взяло́> <Злість взяла́>

див.

зло

;

(139)

[І] в рот не бра́ти / не взя́ти

чого

а)

не їсти, не пити нічого; відмовлятися їсти і пити

Пан Халявський і у рот нічого не бере, а пан Забрьоха – не узяв його чорт

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

– Став лишень нам око вина та вари мамалиґу, – каже Хаброня. – А я кажу: – Як хочете, то ставте, про мене, й десять ок, а я і в рот не візьму...

(І. Нечуй-Левицький)

;

б)

зовсім не вживати алкогольних напоїв

Висповідаюсь і дам зарік і в рот не брати ні горілки, ні вина

(І. Нечуй-Левицький)

;

(140)

[І] в ру́ки не бра́ти / не взя́ти

чого, зі сл. на позначення знаряддя або об'єкта праці

–

не робити чого-небудь

Гарно наша Гапка жито жне, що й серпа в руки не бере

(Номис)

;

[

Степанида

Люде

[люди]

богобоязливі проти неділі або проти свята цілісінький день і голки в руки не візьмуть, а проти п'ятінки то й сирівцю не запарюють...

(М. Кропивницький)

;

(141)

[І] рі́ски (рі́соньки, рі́сочки, кри́хти) в рот не бра́ти / не взя́ти

–

зовсім нічого не їсти

– Людські діти в неділю, поки з церкви не вийдуть, то й ріски в рот не беруть

(С. Васильченко)

;

– Ти ж учора й крихти в рот не брала

(М. Руденко)

;

Оце лише тепер захотілося їсти, а в поїзді, повірте, ріски в рот не могла взяти...

(М. Чабанівський)

;

Кат його́ (її́, їх і т. ін.) [ма́му] бери́ (забира́й) / взяв (побра́в, забра́в) [би]

див.

кат

;

Лови́ти (бра́ти) / злови́ти (взя́ти, пійма́ти, спійма́ти і т. ін.) на гачо́к

див.

лови́ти

;

Моро́з і́з-за (з-за) плече́й бере́

див.

моро́з

;

На́ша [верх] бере́ / взяла́

див.

наш

;

(142)

Не бере́ (не ві́зьме) ніщо́ (воро́жа ку́ля, лиха́ годи́на і т. ін.)

кого

–

хто-небудь залишається живим, неушкодженим, кого-небудь не можна вбити, знищити

– Не візьме його лиха година! Такого ніщо не бере! – кричить Грицько

(Панас Мирний)

;

Григорій, керований зухвалою, але глибокою вірою в те, що його ніщо не бере, не брало, то ж не візьме й тепер, – наклав на ногу компрес і розпустив ремінь

(І. Багряний)

;

Залишилися численні легендарні перекази про козаків-характерників, яких не брала ворожа куля

(із журн.)

;

Непосидя́чка бере́

див.

непосидя́чка

;

Нія́кий грець не бере́ / не ві́зьме

див.

грець

;

(143)

Огре́бом бра́ти

–

привласнювати що-небудь, хапати у великій кількості

Наш титар так огребом і бере гроші з церкви

(Сл. Гр.)

;

О́дур бере́ (хапа́є) / взяв (ухопи́в)

див.

о́дур

;

Оско́ма бере́ / узяла́

див.

оско́ма

;

Підніма́ти (бра́ти) / підня́ти (взя́ти), що ле́гко лежи́ть

див.

підніма́ти

;

Плач бере́ (брав)

див.

плач

;

По́зіхи (позіхо́ти) змага́ють (беру́ть)

див.

по́зіхи

;

Се́рце бере́ / взяло́

див.

се́рце

;

Сміх (ре́гіт) бере́ (розбира́є, розбира́в) / узя́в (розібра́в) <Ре́готи (смі́шки) беру́ть (розбира́ють) / узяли́ (розібра́ли)>

див.

сміх

;

Сон не бере́ / не взяв

див.

сон

;

Страх (о́страх, жах) бере́ (обгорта́є, обійма́є, обніма́є, охо́плює і т. ін.) / узя́в (обгорну́в, обійня́в, обня́в, охопи́в і т. ін.) кого <Страх нахо́дить (напада́є) / найшо́в (напа́в) на кого>

див.

страх

;

Хай (неха́й, бода́й) чорт (нечи́стий, лихи́й) бере́ / ві́зьме (ухо́пить) (чорти́ ві́зьмуть)

див.

чорт

;

Хміль не бере́

див.

хміль

;

(144)

Хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю

–

уживається для вираження відчаю у дуже скрутному становищі, у безвиході

– Так мені остогидла хата-пустка, .. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю...

(М. Коцюбинський)

;

Ціка́вість бере́ (розбира́є, охо́плює і т. ін.) / взяла́ (розібра́ла, охопи́ла і т. ін.)

див.

ціка́вість

;

Чорт (біс) [його́ (її́, вас і т. ін.)] бери́ (забира́й) / візьми́ (побери́, забери́ і т. ін.)

див.

чорт