БРАТВА́

, и́, ж., збірн.

фам.

Товариші, друзі

Директор і вся інша гімназійна братва не чули себе через роздратування й гнів

(М. Грушевський)

;

Козаков вів свою лобату братву, що вміла на бігу рвати фашистські підметки

(О. Гончар)

;

– Ей, братва, розсувайся! Що це ви розляглися, як на пляжі?

(Д. Ткач)

;

– Братва, де ви там? Кінчайте диміти, пора до столу

(О. Бердник)

жарг.

Члени однієї спільноти (здебільшого угруповань рекетирів, кримінальних структур і т. ін.)

Циган банкував, б'ючи усі карти підряд, поступово роздягаючи братву, яка брала участь у грі

(А. Дімаров)