БРАТА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, недок.
1
. Близько здружуватися, виявляти до кого-небудь братні почуття
. – Я хліба не цураюсь І з добрими людьми братаюсь
(І. Котляревський)
;Колись божились та клялись, Братались, сестрились зо мною
(Т. Шевченко)
;[
Руфін
:]
Значить, він не може ні з ким брататись, тільки панувати або ворогувати(Леся Українка)
;Гербовий шляхтич Запорозької Січі повинен був жити у злагоді зі своїм колишнім підданим, той, хто здобув освіту в університетах Європи, мусив брататися з неписьменним селянином
(із журн.)
.2
. Припиняти воєнні дії та обмінюватися між собою знаками дружби (про солдатів ворожих армій)
. Учорашні вороги браталися, укладали політичні союзи між очевидними супротивниками
(з наук. літ.)
.