НАВЕ́РНУТИЙ
див.
наве́рнений
.НАВЕ́РНЕНИЙ
, НАВЕ́РНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до наверну́ти
1
.Мав він на голові солдатську шапку, навернену на вуха
(М. Дочинець)
;Навернений грішник, блудний син, загублений баран, лежав тихо, недвижно на помості
(І. Франко)
;Воїн-язичник Савл із Тарса, навернутий у християнство, прибрав ім'я Павла і став апостолом-провідником єдності християнства і важливості милосердя
(П. Загребельний)
;//
наве́рнено, наве́рнуто, безос. пред.
За час перебування на сибірській кафедрі українця Філофея Лещинського до православ'я було навернено понад 40 тис. корінних мешканців Сибіру
(із журн.)
;//
у знач. ім. наве́рнений,
ного,
наве́рнутий, того,
ч.; наве́рнена, ної,
наве́рнута, тої,
ж.Той (та), хто прийняв певне віросповідання
.До всякого наверненого треба ставитися поблажливо
(З. Тулуб)
;Зібрався натовп близ джерел столиці, Хрестили в них Іспанії царицю. Навернуту назвали Юліана – З доброї волі християнка стала
(В. Пащенко, пер. з фр. епосу “Пісня про Роланда”)
.