НАВЕРНУ́ТИ
3
див.
наві́рчувати
3
.НАВІ́РЧУВАТИ
3
, ую, уєш, недок., НАВЕРНУ́ТИ, верну́, ве́рнеш, НАВЕРТІ́ТИ, рчу́, рти́ш, док., що.
Намотувати, накручувати на що-небудь
. Він десь роздобув зручного кілка і тепер, навертівши штани й сорочку на голову, .. сміливо всівся в розкаряці
(Ю. Збанацький)
;Півник одяг постоли, а в постоли на ноги навернув м'якенькі онучі ще й моху наклав, щоб не так ноги тупали об землю, хоч його хода і так була нечутна
(Ю. Логвин)
.◇
(1)
Наверті́ти в голові́
кому
– запаморочити, закрутити голову кому-небудь
.– Ви так навертіли мені в голові своїми докорами, що я не бачу іншого виходу позбутися вас
(І. Франко)
.