СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАВА́ЛЬНО
.
Присл. до нава́льний 1
.
Дністер навально мчав свої води, розбухлі від карпатських дощів
(З. Тулуб)
;
Повертаєшся в Київ – і б'є в лице тугий, свіжий вихор: все мчить, все летить назустріч – машини, люди, квартали, все несеться азартно й навально, як на спортивних гонках
(В. Близнець)
;
Вони йшли і йшли, все вгору і вгору, а над ними вже розгорався світанок – швидко, навально
(А. Дімаров)
;
Навально, мов буревій, не знати звідки вихопився поїзд і пронісся так швидко, що хлопці .. ледь устигли відскочити вбік
(В. Митрофанов, пер. з тв. Р. Бредбері)
.