СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАВА́ЛЬНИК
, а, ч.
Гірник, який навантажує вагонетки вугіллям, рудою і т. ін
.
Працював
[Гарасько]
за навальника біля самої пічки .. Ліворуч, між подом і стелею, тяглася покришена гранчаста стінка вугілля
(П. Панч)
;
Чорне золото із лави Полилося як вода. І навальники сказали: – Добрі нині наші справи
(С. Воскрекасенко)
.