СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАВА́ЛЬНИЙ
, а, е.
1
.
Який відбувається дуже швидко й напружено
.
Після битв і походів навальних .. на спокійних станках арсенальних спочивають багнети в чохлах
(М. Упеник)
;
Доброчин теж мав меча при боці. Він одбив перший навальний випад і став спиною до воріт
(І. Білик)
;
Ванюшка радів навальному польоту добре полагодженої машини
(М. Дашкієв)
;
// 
Який відзначається силою і швидкістю виявлення, перебігу і т. ін
.
Навальний вітер рве полу накидки, – Ні затишку, ні проблиску ніде
(М. Бажан)
;
Якось раптово пороснув навальний, важкий дощ – наче ми опинилися на дні величезної, вируючої водойми
(М. Руденко)
;
// 
Дуже великий, значний
.
Мусив
[санбат]
переїздити в інше місце .. До цього готувалося все з навальною поквапністю
(Іван Ле)
;
Час плинув далі, плинув без упину, з навальною швидкістю
(П. Загребельний)
;
Коли темп глобальних перемін прискорюється до навального, .. людська психіка переходить до захисту – відгороджуючись від усякого допливу новин
(О. Забужко)
.
2
.
Рішучий, настирливий
.
Сер Ів Монтеві був зовсім спантеличений таким навальним наскоком і зміною співрозмовця, до того ж він ще змалечку ніяковів при жінках
(Ю. Смолич)
;
Серед ночі Юрко прокинувся від навального гуркоту в двері
(В. Козаченко)
;
Навальний кінський тупіт розбудив сонні Каушани
(Б. Левін)
.
3
.
Невідкладний, терміновий і у великій кількості
.
Праця, швидка, навальна, подобалась їй
(В. Козаченко)
;
Зо дня на день складалася якась навальна праця
(Іван Ле)
.