НАВАЛИ́ТИСЯ

див.

нава́люватися

НАВА́ЛЮВАТИСЯ

, ююся, юєшся, недок., НАВАЛИ́ТИСЯ, валю́ся, ва́лишся, док.

Налягаючи, тиснути своєю вагою

Ті, що стояли далі, витягали шиї та навалювались на других, щоб було видніше

(М. Коцюбинський)

;

Він замовкає, ходить по хаті, важко навалюючись на кожну ногу й дивлячись у землю

(В. Винниченко)

;

[

Орлюк

Коли мене ранили, я навалювався на тебе всією вагою, і ти тягла мене з поля бою

(О. Довженко)

;

Кінь навалився на одну оглоблю та й переломив її

(з переказу)

;

Усією вагою Друзь навалився на кийок

(Ю. Шовкопляс)

;

Карамиш, навалившись грудьми на край адвокатського столика, крутив увсібіч лисою, на товстій червоній шиї головою

(В. Дрозд)

;

* Образно.

Обрiї розпливаються, далина тускнiє, небо навалюється на землю брезклою масою, пригнiчуючи свiдомiсть

(Р. Андріяшик)

;

Каміння стає гарячим, задуха навалюється на чагарі

(В. Єшкілєв)

;

перен.

Оволодівати ким-небудь, охоплювати когось (про сон, почуття, настрої і т. ін.)

Нічого вже не можна зрозуміти, – сон навалюється, м'який, волохатий

(В. Собко)

;

перен.

Обтяжувати кого-небудь, завдавати клопоту комусь

Юрій рвучко повернувся туди, де мали бути двері. Задушлива темрява і мертва тиша навалювалися на нього, не давали вільно дихати, затискали думки, наганяли розпач

(В. Собко)

;

Страх навалюється йому спочатку на тiм'я, потiм наче ламає хребта, ноги. I Север'ян, скрегочучи зубами, падає на пiсок

(О. Ульяненко)

;

Щоразу, як наближалася до заповітного рогу, на мене навалювався страх не знайти цю, як сказав мій сьогоднішній співрозмовник, “лазівку”

(І. Роздобудько)

;

Засмученим поглядом стежив

[Гриць]

за Улькою, на яку навалилось тяжке, непоправне лихо

(С. Добровольський)

;

В голові чамріло – жодної виразної думки, .. характером він тугодум, мусить обмірковувати, зважити кожну дрібничку, а тут одразу стільки навалилось

(В. Дрозд)

розм.

Швидко і з великою силою нападати

Валківські козаки охороняли межу від нашестя хижих тварин. Татари навалювалися з півдня, пробираючись муравським шляхом

(В. Минко)

;

Фашизм навалився на нашу країну з страшенною силою і жорстокістю, анітрохи не приховуючи своїх планів

(О. Довженко)

;

Два полки Косінського з гетьманом на чолі вихопилися з-за горба і навалилися на черкасців з флангу

(Іван Ле)

;

Накидатися на кого-небудь з метою захоплення, пограбування, знищення і т. ін

З кличем: “Ату його!” – на старого навалилися Макінтошенко та Нагнибіда

(А. Крижанівський)

;

Максим і Мазан навалилися на дозорця, скрутили, побігли вулицею. Позаду ячили голоси, брехав пес

(Ю. Мушкетик)

розм.

Падати, сипатися у великій кількості

Скелі почали падати. Вони повільно схилялися, вони наче розсувалися в сторони – і падали, навалювалися з гуркотом на краї майданчика, обсипаючи товаришів дощем дрібних уламків

(В. Владко)

;

Навалившись важкими, вологими пластами, прим'яв

[сніг]

до землі кущі і пригнув, розкошлатив гілля дерев

(В. Козаченко)

перен., розм.

З охотою, завзяттям, запалом братися за що-небудь

Сідаємо обідати. На незвичні для армії харчі хлопці навалюються по-солдатськи

(з газ.)

;

Кроль

[кріль]

закінчив капустину, Горобину, Картоплину, Навалився на окраєць...

(Остап Вишня)