СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАВА́ЛЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до навали́ти 1, 2, 4
.
Я мусив обминати цілі гори різнородного
[різнорідного]
грузу, балок, вапна і каміння, що навалені тут серед вулиць
(М. Коцюбинський)
;
І раптом, при непевнім вогні ватри, що, хитаючись, висував контури наваленого лому, .. я побачив мого предка з-перед тисячоліть
(І. Кириленко)
;
Траншея являла жахливе видовище. Це була якась суміш глини, кривавого лахміття і навалених в різних позах людських трупів
(О. Гончар)
;
// 
нава́лено, безос. пред.
В кожнім льоху навалено було стільки бочок і барил, що трудно було й повернутися
(М. Старицький)
;
В полині й лободі навалено всякого штурпаччя й каміняччя, що за багато років викопано на городі
(Є. Гуцало)
;
На восьмий день у супроводі яничарів у шатра, де було навалено гори їства, прийшли візири, паші, беги
(П. Загребельний)
.