НАБУХА́ТИ

, а́є, недок., НАБУ́ХНУТИ, не; мин. ч. набу́х, ла, ло; док.

Те саме, що набряка́ти 1

– Говори! – наказує дід, і Максим бачить, що на його шиї набухають грубі, покривлені жили

(М. Стельмах)

;

Опухати, потовщуватися через запалення, хворобу і т. ін.

Широко розплющеними од жаху очима дивився, як синіла, набухаючи, нога. Біль ставав усе нестерпніший

(А. Дімаров)

;

Пародонтоз починається з ледь помітних ознак .. А інколи ясна набухають, напливають на зуби й постійно кровоточать

(з наук.-попул. літ.)

Збільшуватися у процесі росту від наповнення соками, поживними речовинами

Лагідно пригрівало сонце, набухали, починали зеленіти бруньки на деревах

(І. Рябокляч)

;

Ретельно оглянули

[хлопці]

папороть, але пуп'янків не побачили. – Вони враз набухають. Оком не змигнеш – а вона й одцвіте

(К. Гриб)

;

Вже в полі чорніли бугри, набух чорнолоз

(К. Гордієнко)

Насичуючись вологою, розширюватися, збільшуватися в об'ємі

Ти сидиш заколисаний, а слух, проте, гострий – чуєш, як скрипить, набухаючи, мокре дерево

(В. Близнець)

;

У гарячій воді крохмаль набухає й утворює колоїдний розчин – клейстер

(з навч. літ.)

;

Книжки набухли від вологи, на багатьох з'явилася цвіль

(К. Москалець)

;

Розколочуємо тісто на юшці, як рідку кашу. Обливаємо цим рибу, обсипаємо перцем, ставимо в піч чи духовку. Як набухне, можна подавати

(із журн.)

перен.

Наповнюватися, переповнюватися чим-небудь

Річка уже набухає по-весняному, талі води плесами розіллялися поверх криги

(О. Гончар)

;

Небо весь час змінюється, спалахує і згасає, набухає вологою

(С. Жадан)

;

Повітря вже набухало ранньою спекою та важкістю автомобільних викидів

(Г. Вдовиченко)

;

Червоні повіки матері набухли сльозами

(М. Стельмах)