СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБУТНИ́Й
, а́, е́, розм.
Який можна нажити, набути (див. набува́ти
1
).
Господарство – річ набутна
(І. Франко)
;
– Навряд чи це генетичне. Це скоріш набутне. Таке, що можна людині прищепити. А можна й відщепити...
(О. Гончар)
;
– Що впало, те пропало, – заспокоїв його кошовий. – Гроші – річ набутна, – були б тільки ми живі та здорові...
(В. Малик)
.