СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБУ́РИТИ
див.
набу́рювати
1
.
НАБУ́РЮВАТИ
1
, юю, юєш, недок., НАБУ́РИТИ, рю, риш, док., що, чого, розм.
1
.
тільки док.
Налити багато чогось
.
Замислившись, цідила
[Одарка]
молоко в глечик і не помітила, як пролила додолу... – Та що ж бо ти робиш?.. Глянь-но, яку калюжу набурила! – озвався батько з призьби
(С. Воскрекасенко)
.
2
.
Те саме, що надзю́рити 2
.
Денис звівся на ноги, почепив на плече дробовика. – Зайців не бачили? – запитав він, обзираючи поле сонними очима. – Бачили. Набурили тобі на кожух і побігли далі, – зареготав Марко
(Григорій Тютюнник)
.