СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБУДУВА́ТИ
НАБУДО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, чого.
1
.
Будувати що-небудь у великій кількості
.
– Доводилось мені і скарби знаходить: багацько набудував я церков, монастирів
(О. Стороженко)
;
Бувши колись у неволі, козаки живуть тепер у радощах, веселощах і свободі. Вони набудували соборних церков, спорудили велеліпні ікони, святі іконостаси, хрещаті коругви
(П. Загребельний)
;
// 
розм.
Будувати поступово що-небудь, що складається з багатьох окремих споруд
.
Прага потрясає ландшафтово
[з погляду ландшафту].
Це так, ніби в наших Карпатах, просто на горах і посеред гір, протягом кількох століть набудували столицю імперії
(Ю. Андрухович)
.
2
.
Те саме, що надбудо́вувати.
Над старовинним будинком набудували ще один поверх
(із журн.)
.
3
.
перен.
Ґрунтувати на чому-небудь, формувати на якійсь основі у якійсь кількості
.
Потрібно набудовувати платформи, на яких можуть базуватися ті чи інші економічні моделі. Маємо величезний потенціал для розвитку рекреації, оздоровчих і реабілітаційних закладів
(з газ.)
.