НА́БРЯК
, у, ч.
1
. Опух, який виникає через скупчення рідини (випоту) у тканинах
. – Вранці обов'язково викличте сестру і мені сповістіть. Давайте пити й частіше повертайте
[хворого]
з боку на бік, щоб не було набряку легенів(О. Іваненко)
;Кухонну сіль обмежують при захворюваннях серця і нирок, що супроводяться набряками
(з навч. літ.)
;Нестача білка спричиняє глибоке порушення обміну речовин, страждає печінка, можуть розвиватися безбілкові набряки
(з наук. літ.)
.2
. Темно-червона або синювата припухлість на тілі від незначного підшкірного крововиливу, удару та інших причин
. З верхньої губи і з підборіддя в нього стирчали дві тонкі сталеві голки. Але болю в губах не відчував
[Алі],
лише в місцях уколів ніби набряк і тепло(Ю. Логвин)
;Унаслідок тривалого застою венозної крові розвиваються набряки
(з наук. літ.)
;Свіже листя капусти прикладають до чола та скронь як жарознижувальний засіб, до гнійних ран, а варене на молоці – до набряків
(з наук.-попул. літ.)
.