СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБРИ́ЗКАТИ
див.
набри́зкувати
.
НАБРИ́ЗКУВАТИ
, ую, уєш, недок., НАБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док.
1
.
Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками або в багатьох місцях
.
Він показав йому закровавлену
[закривавлену]
палку і кроваві крапки по стіні, що набризкали з неї
(І. Франко)
.
2
.
що.
Наносити рідину на якусь поверхню
.
Суть методу полягає в розпиленні стисненим повітрям розплавленого металу, частинки якого з великою швидкістю набризкують на сталеву поверхню
(з наук.-техн. літ.)
;
// 
Забризкувати якусь поверхню рідиною
.
Поверхні, пофарбовані в насичені кольори, набризкують сумішшю світлого кольору, а іноді навіть і білого
(з навч. літ.)
.