СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБРИ́ДЛИЙ
, а, е.
Дієпр. акт. до набри́днути.
Почесних гостей проводжають, набридлих – випроводжають
(прислів'я)
;
Перші – російські – твори Щоголева були досить модними у свій час наслідуваннями “новогрецьких мелодій” – розповсюджений, навіть набридлий жанр
(М. Зеров)
;
Марія змахнула хвартухом набридлу сльозу і боязко озирнулася до вікна
(В. Кучер)
;
Над морем шугає пронизливий вітер і висвистує набридлу пісню
(А. Хижняк)
;
Підвівся
[Тарас],
узяв свічник і важко, ледь похитуючись, пішов по сходах. В ліжку стихав набридлий кашель
(Василь Шевчук)
.