СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБРИ́ДЛИВО
.
Присл. до набри́дливий.
З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан, стукали рівномірно, набридливо і безконечно
(Григорій Тютюнник)
;
А рейка верещала, невтомно, набридливо, зле, аж поки всі в'язні залишили барак та й вишикувалися на площі
(А. Дімаров)
;
У небі над будинком надовго завис вертоліт, набридливо рокотів, врешті подався геть
(О. Тесленко)
;
Десь набридливо бринить ґедзь, мухи обліпляють голову коня, липнуть йому до очей, кінь поривається, цар, поляскуючи по шиї, заспокоює тварину
(В. Чемерис)
;
Страх за фізичний стан свій, що здавався йому похитнутим, набридливо докучав йому
(В. Підмогильний)
.