СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБРИ́ДЛИВІСТЬ
, вості, ж.
Абстр. ім. до набри́дливий.
Як тільки поїзд минав приміські висілки та виповзав у степ, де швидко все ставало до набридливості одноманітним і нудним, пасажири цього незвичайного ешелону починали знайомства та розмови
(Ю. Збанацький)
;
Однаково зносив
[Віктор]
Валині шпильки, напади Сашкової неприязні, набридливість Ґео
(Олекса Ізарський)
;
Він .. втомлював своїм знанням, своїм красномовством, в ньому відчувалося щось, чи то набридливість від повторювань, чи то вже й ознака занепаду
(П. Загребельний)
;
Вперше дитина своєю набридливістю не тільки не заважала мені, а навпаки, мені було дуже приємно
(Ю. Покальчук)
.