НАБРА́ТИСЯ

див.

набира́тися

НАБИРА́ТИСЯ

, а́юся, а́єшся, недок., НАБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док.

тільки 3 ос.

Збиратися, скупчуватися в якій-небудь кількості

У неділю перед богами горіла маленька синенька лампадка, в яку завжди набиралось повно мух

(О. Довженко)

;

Все бігла й бігла

[княгиня]

до невеличкої западини під скелястою стіною, в яку набиралася з джерельця вода

(В. Гжицький)

;

У сад уже набралося чимало людей, а дедалі, то народ усе прибував та прибував

(Панас Мирний)

;

Потрапляти куди-небудь

Я й вихлюпувати пробував воду з човна, думаєш, ні! Та де ж її вихлюпаєш, як вона знову тут же набирається

(В. Нестайко)

;

Товариш Огре почув у чоботях воду, бо чоботи були діряві – і туди набралась вода...

(М. Хвильовий)

тільки 3 ос., кого, чого.

Досягати якої-небудь кількості або якихось розмірів

Друга половина наїзду

[в Щавницю на води]

з поляків, великоросіян

[великоросів]

та українців набирається душ на вісімдесят не більше

(І. Нечуй-Левицький)

;

– А чи не бракує в нас солі? Чи не мало часом? – Ні, бабусенько, солі з кварту набереться

(Д. Мордовець)

;

До осені у мене набереться стільки нових праць, аби далося з них скласти цілий томик

(М. Коцюбинський)

;

– А село ж ваше велике? – Та хатів зо сто набереться

(І. Білик)

чого.

Знаходити в собі які-небудь внутрішні сили, якості для здійснення чогось

Далі набирається

[Наталя]

сміливості, боязко простягає худеньку ручину і легесенько жартує, торкаючи хлопця по .. голові

(С. Васильченко)

;

В першу хвилину Оля ладна втекти, але .. набирається відваги і пробує все перевести на жарт

(Ірина Вільде)

;

– Хочу я, Голдо, в цирк поступити, акробатом стати, а от рішучості ніяк не наберусь...

(Д. Ткач)

;

Час нарешті набратися мужності й визнати, що план з детекторами завів нас у глухий кут

(О. Авраменко)

тільки недок.

Створюватися, формуватися з найманих, зарахованих або завербованих осіб

Латинь к війні як знаряжалась, Як армія їх набиралась, Який порядок в війську був

(І. Котляревський)

;

Набиралися нові полки. Озброювалися

(Я. Качура)

чого, розм.

Діставати, одержувати що-небудь (перев. небажане, неприємне)

Не будемо вінчатися й слави набиратися, Ой будуть люди сміятися

(з народної пісні)

;

Досить вам

[братам]

уже стояти коло печі, ще катару наберетесь!

(І. Франко)

;

Боялись

[чужоземці]

набратися бліх у гомінливій юрбі гречкосіїв, рудокопів, козацької голоти

(О. Ільченко)

;

Затовк би на смерть дужий Тихін Марка, так Сень одборонив, хоч і набрався стусанів

(К. Гордієнко)

;

Відчувати що-небудь (про почуття)

Хто встрявав до такого братства, той на все життя набиравсь у йому

[ньому]

пошани до просвіти і зневаги до безглуздого буяння вчених неуків

(І. Нечуй-Левицький)

;

Коли дивиться

[Краньцовська]

на нього

[Славка],

то набирається дивного почування

(Л. Мартович)

;

Ого, я вже набираюся самоповаги!..

(Леся Українка)

чого, розм.

Переймати, запозичуючи що-небудь, навчатися чого-небудь у когось

З різних кінців, з різних сторін назліталося юнацтво набиратися розуму, слухати правди-слова

(Панас Мирний)

;

– Ну, тоді послухайте інших, набирайтеся досвіду

(Остап Вишня)

;

Най би жила

[Зоринка]

при теремі, та набиралась тих норовів, та оберталася в гурті

(Д. Міщенко)

;

Вона довго терлась коло панів і набралась од їх

[них]

трохи панства

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Да!.. Пожив і я... Світу побачив. Між знатними людьми культури набрався

(А. Шиян)

розм.

Напиватися доп'яна

– Та я нічого, – ледве повертаючи язиком, каже чоловік. – А от Петро набрався так, що аж чортики по ньому забігали!

(народний жарт)

;

– Та й кум набрався – ледве ноги волоче

[волочить]!

(Панас Мирний)

тільки 3 ос.

Поступово збільшуватися, посилюватися

– Розгін узято, набиралася інерція

(Іван Ле)

;

Забубонів

[Іван]

щось незрозуміле, звернув на погоду. – А на ніч, видно, мороз таки набереться...

(Ю. Збанацький)

тільки 3 ос.

З'являтися, виникати

Як життя почало ширитись, то з ним і мова людська ширилася, набиралися нові слова задля виразу нових вражень, нових потреб

(Панас Мирний)

;

Звідкілясь наберуться кучеряві сріблясто-рожеві хмарки, пливуть і пливуть вільно кудись в дальню далечінь...

(Є. Кротевич)

;

Усі справи, які набиралися за тиждень, робилися сьогодні, у неділю

(В. Собко)

чого, чим.

Насичуватися чим-небудь, убирати в себе щось

Листя на дереві міцнішало, набираючись цілющої води

(І. Нечуй-Левицький)

;

В Софії тепле пальто висіло у мене даремне і тільки пороху набиралось

(Леся Українка)

;

– З чого в тебе, дівчино, Руки загорілі? – Сонця набиралися В полі, ув артілі

(А. Малишко)

;

Зерно набралося водою, обважнів колос, приліг до землі

(К. Гордієнко)

тільки 3 ос., рідко.

Приставати, прилипати і т. ін. до чого-небудь

Липка глина набиралась на чоботи, і стало важко йти

(О. Гончар)

тільки недок.

Пас. до набира́ти 1, 2, 5–8

Назви статей набираються напівжирним прописним шрифтом, у біографічних довідках після прізвища зазначається його іншомовне написання

(з наук.-попул. літ.)

;

У 1699–1705 рр. у Росії була запроваджена рекрутська система комплектування армії. Служба була довічною. Солдати набиралися з селян і міщан, офіцери – з дворян

(з навч. літ.)

◇

(1)

Набира́тися (добува́ти) / набра́тися (добу́ти) ро́зуму (ума́, уму́-ро́зуму)

–

поповнювати свої знання, набувати життєвого досвіду

Як віз ламається, чумак ума набирається

(прислів'я)

;

Хлопчика опекун

[опікун]

віддав у бурсу розуму добувати

(Панас Мирний)

;

– Нам треба хати-читальні, щоб .. уму-розуму набиратися

(В. Речмедін)

;

З розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній згубиш

(прислів'я)

;

– Що вже розумний, то розумний, бо набрався розуму од розумних людей

(І. Нечуй-Левицький)

;

(2)

Набира́тися / набра́тися го́ря (ли́ха)

–

неодноразово терпіти, переживати що-небудь тяжке, неприємне

Всім відомо, куди він звик ходить І де він лиха набирався

(Л. Глібов)

;

І скаже милосердний Бог: багацько ти, страднице, набідувалася, набралася лиха на землі

(С. Черкасенко)

;

Під час тимчасової окупації міста обоє

[учитель з дружиною]

зазнали лиха, набралися горя по вуха

(Ю. Яновський)

;

З розумом тим ще лиха наберешся, бiди всякої, бо розум без гордостi не ходить, а гордiсть без честi не днює й не ночує

(Є. Гуцало)

;

(3)

Набира́тися / набра́тися гріха́

–

робити те, що заборонене нормами християнської моралі

До таких непутящих, як оцей бусурман (вона ткнула пальцем на чоловіка), я не придивляюся, гріха не набираюся

(Л. Яновська)

;

З отцем, з ненькою полаюсь, Гріха наберуся

(з народної пісні)

;

– З вами, бачу, не одговієшся, а тільки гріха наберешся, – репетувала панія Висока

(І. Нечуй-Левицький)

;

(4)

Набира́тися / набра́тися ду́ху

а)

ставати рішучим, сміливим, переборюючи страх, сором'язливість і т. ін.

– Тамара набирається духу і сміливо відбиває удар: – Я не сиділа за спиною... Я помагала мамі...

(А. Хижняк)

;

[

Горніг

Там, майстре, неабиякі новинки. Оце Петеревальдці набрались духу та й вигнали фабриканта

(Леся Українка)

;

б)

відновлювати сили, міцніти, відпочиваючи

– А поки що набирайся духу після походу

(О. Гончар)

;

в)

(чого, якого)

перейматися певними поглядами, думками, ідеями і т. ін.; набувати певних властивостей

– Се ти, ходивши по всіх усюдах, набрався такого духу

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Хлопці були ще в таких літах, коли вони ще не огрубіли, не постовбуріли, не набралися духу чоловічої самостійності

(Грицько Григоренко)

;

(5)

Набира́тися / набра́тися здоро́в'я

–

позбуватися хвороб, ставати здоровим

Мелашка ніби набиралася здоров'я на волі

(І. Нечуй-Левицький)

;

– Поправляйся ж тепер, моя дитино, набирайся здоров'я

(А. Тесленко)

;

(6)

Набира́тися / набра́тися краси́

–

ставати красивішим

Поки Явтух ріс та краси набирався, Фрузина ледачіла, старілася

(А. Свидницький)

;

(7)

Набира́тися / набра́тися кро́ві

–

ставати повнокровнішим

Стрівала я тут

[у Ялті]

багато людей, що прожили рік-два і поправились навіть при туберкульозі в легких

[легенях],

то, може ж, і я, коли не поправлюсь, так хоч крові трохи наберусь

(Леся Українка)

;

(8)

Набира́тися / набра́тися си́ли (сил)

а)

ставати сильним

Підростав Сандер, сили набирався

(А. Шиян)

;

Виріс Зевс, змогутнів, набрався сил і мудрості

(О. Бердник)

;

б)

відпочиваючи, відновлювати сили

Ви можете собі йти спати, відпочивати, набиратися сил

(А. Кокотюха)

;

(9)

Набира́тися / набра́тися смі́ли́вості (хоро́брості, смі́лості, відва́ги)

–

ставати сміливішим; наважуватися діяти певним чином

Смільчак, перевірившись, що жахався по-дурному, набиравсь нової, ще більшої відваги

(М. Коцюбинський)

;

Якусь хвилинку Ольга сиділа, збираючись з думками. Потім набиралася хоробрості. І нарешті .. перетнула кімнату і просто вдарила кулаком по широкій кнопці вимикача

(А. Кокотюха)

;

Заєць набрався сміливості та й каже: “Ще одколи живу в цьому лісі, ніхто передо мною шапки не здіймав”

(І. Нечуй-Левицький)

;

Смілості, бачиш, набрались... Що ж? Дошумілись, догрались?..

(М. Рильський)

;

Розенберг тоді набрався хоробрості – запропонував перевести цех на безперервку. І не тільки запропонував: почав наполегливо вимагати цього

(Ю. Шовкопляс)

;

(10)

Набира́тися / набра́тися со́рому (ганьби́, стра́му)

–

роблячи що-небудь осудливе, осоромлюватися

– Та й що ж оце, з-за нього

[батька]

нам перед людьми очима блимати? Сорому набиратися?

(Григорій Тютюнник)

;

Тьху, недотепний дідуган! Не знать, чого перелякався. Сховався здуру у бур'ян І тільки сорому набрався

(Л. Глібов)

;

Такої ганьби набрався Савка, що ані на місто показатися

(О. Маковей)

;

Набралася страму з отим царем

[портретом, що хазяїн послав продавати]

і пішла

[з базару]

ні з чим

(Є. Кравченко)

;

(11)

Набира́тися / набра́тися терпі́ння

–

готувати, налаштовувати себе на тривале випробування, очікування й переборення якихось труднощів і т. ін.

– Йдемо вгору. Набирайтесь терпіння. Дорога довга

(Ю. Мушкетик)

;

– Ну, що ж, Василю, наберись терпіння. Катерина Іванівна, мабуть, говорила тобі про нашу силу. Ми незборимі, хлопче

(Д. Бедзик)

;

Груша мала впасти сама, належало тільки набратися терпіння

(І. Білик)

;

(12)

Набира́тися / набра́тися ті́ла

–

гладшати, товстіти

На добрім хазяйстві Палагна набралась тіла, стала повна й червона

(М. Коцюбинський)

;

(13)

Набира́тися / набра́тися ха́ле́пи

з ким – чим

–

потрапляти в складне становище, зазнавати неприємностей через кого-, що-небудь

– І куди, думаю, такого молодого взяли? .. Наберемося, думаю, з ним халепи

(Іван Ле)

;

Набра́ти (набра́тись) пересві́дчення

див.

набира́ти

;

(14)

Набра́тися (наї́стися, налига́тися і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) Марти́н (дурни́й, ду́рень і т. ін.) ми́ла <Припада́ти (допада́тися), як (мов, ні́би і т. ін.) Марти́н (дурни́й, ду́рень і т. ін.) до ми́ла>,

зневажл.

–

без почуття міри; дуже багато, жадібно

Налигався, як Мартин мила

(прислів'я)

;

До смачного борщу допався

[Володимир],

як Мартин до мила

(С. Чорнобривець)

;

Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила

(В. Бабляк)

;

Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами – не міг більше терпіти. .. Наївся, як дурень мила

(В. Нестайко)

;

Чи вже набралися інвесторів, як Мартин мила?

(з Інтернету)

;

(15)

Набра́тися сму́тку

–

зазнати багато клопоту, прикрощів, неприємностей

– Розкажу вам про Якова Харченка, якого він смутку набравсь у Хмелинцях, залицяючись до Коханівни

(Марко Вовчок)

;

(16)

Набра́тися ю́шки (юхи́)

від кого, чиєї, зневажл.

–

перейнятися чиїми-небудь поглядами, думками, настроями і т. ін.; засвоїти чиїсь манери, звичаї і т. ін

Школярської юхи набрався

(Номис)

;

– Все одно не послухається. Все по-своєму зробить. А це вже і Ярина від нього юшки набралась, кирпу гне

(І. Цюпа)