НАБОЛІ́ЛИЙ

, а, е.

Дієпр. акт. до наболі́ти.

Максим мовчки пішов за водою, а вона, стогнучи, силувалася лягти вигідніше на твердій постелі, що давила до кості наболіле тіло

(І. Франко)

;

Не один мудрець, Цар не один, забувши свій вінець, У сизий ранок, вечором рожевим Сидів з удками, водам кришталевим Оддаючи свій наболілий сум, І славу гірку, і безсилля дум

(М. Рильський)

;

Відомі вчені, політичні і громадські діячі вважають продовольчу проблему вкрай наболілою й невідкладною

(з публіц. літ.)

у знач. прикм., перев. зі сл.

серце

душа

і т. ін.

Який багато пережив, зазнав горя

На лоні матері нашої природи відпочинемо ми наболілим серцем...

(Панас Мирний)

;

Замість відповіді, Тетяна в останній раз зітхнула, і вилетіла душа легенькою парою з наболілих грудей

(Л. Яновська)

;

У Мартиній кімнаті, тільки в ній, він виливав свою скривджену, наболілу душу, знаходив хоч насмішкувате й недбале, але свіже співчуття

(В. Підмогильний)

;

Страшне, гарячкове рішення визрівало в її наболілій душі

(Л. Дмитерко)

у знач. прикм., перен.

Давно назрілий, який вимагає невідкладного розв'язання

– Ви надзвичайно просто розв'язуєте наболіле питання експлуатаційного цеху

(О. Донченко)

;

Після обстеження шкіл Юрій зажадав провести у Вижниці учительську конференцію. На ній учасники мали висловити свої міркування з наболілих питань шкільного життя

(І. Пільгук)

;

– Надто вже велика спокуса вирішити всі наболілі проблеми одним махом. А небезпеки – вони в майбутньому, отже, неістотні

(О. Авраменко)

;

Який давно турбує, хвилює, вражає кого-небудь

Хведь викладає свої наболілі думки

(К. Гордієнко)

;

Всі раптом заговорили, захвилювались, кожен висловлював своє наболіле горе

(І. Цюпа)

;

Князь київський, широко розплющивши вічі, зорив на дивного смерда, який говорив незрозумілі речі й ятрив у його серці глибоку й давно наболілу, сховану від чужого віча

[ока]

виразку

(І. Білик)

;

у знач. ім. наболі́ле,

лого,

с.

Те, що найбільше турбує, хвилює, вражає

У Ганни було своє наболіле. Рідний брат її захряс у пияцтві

(І. Волошин)

;

Токарі Дмитро Снігур, Карпо Пересада і старший майстер вели розмову про наболіле

(П. Автомонов)

;

Григір думав про своє, недоступне, наболіле. Зустріти її, побачити, торкнутися живої руки – і не треба нічого

(О. Бердник)

;

Якось так уже вийшло, що поговорити про наболіле не вдалося

(Любко Дереш)