БРАВУВА́ТИ

, у́ю, у́єш, недок.

Удавати з себе хороброго, сміливого, навмисно легковажити небезпекою, показуючи свою сміливість

Він

[лейтенант]

.. намагався триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло

(І. Багмут)

;

Підкреслено демонстративно робити щось

Спочатку Марія трохи бравує цим простим одягом, а потім і звикає з'являтися в студії, на виставках і просто на вулиці в скромних костюмах і сукнях

(з публіц. літ.)