СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
БРАВУВА́ТИ
, у́ю, у́єш, недок.
Удавати з себе хороброго, сміливого, навмисно легковажити небезпекою, показуючи свою сміливість
.
Він
[лейтенант]
.. намагався триматися байдуже, може, навіть бравував, але на серці в нього шкребло
(І. Багмут)
;
// 
Підкреслено демонстративно робити щось
.
Спочатку Марія трохи бравує цим простим одягом, а потім і звикає з'являтися в студії, на виставках і просто на вулиці в скромних костюмах і сукнях
(з публіц. літ.)
.