СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАБО́КУВАТИЙ
, а, е, розм.
1
.
Нахилений на один бік
.
– Я й бачила, як вона спиняла якусь машину, тоді з шофером щось на неї стягала .. Ген-ген аж під отим набокуватим кущиком
(І. Вирган)
;
Ми проходили повз старий набокуватий колодязь із журавлем, з якого давно вже й воду не брали – так замулився
(В. Нестайко)
;
Там цілий ліс набокуватих сосен, – мабуть такі там віяли вітри
(Л. Костенко)
.
2
.
Опуклий з одного боку
.
Однією рукою треба було крутити той круг, а другою – виводити з глини амфору чи іншу посудину. Посудина виходила товста, важка й часто набокувата
(І. Білик)
;
Набокувате яблуко
.