СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАБО́ЖНИЙ
, а, е.
Який вірить у Бога і старанно виконує всі релігійні обряди
.
Матері Левко не любив. Була вона якась безпомічна, боязлива, тиха і дуже набожна
(І. Цюпа)
;
Набожна жінка Грицька П'яного розповіла, що ніби у воду канула їхня рябенька курка .. і що тут, звичайно, не без лихого
(Василь Шевчук)
;
Трударі з ближніх поселень були люди набожні і на чуже майно руки не підіймали
(Ю. Логвин)
;
Незнайомий юнак із лицем набожного бедуїна – авжеж, таких вона знала
(Любко Дереш)
;
// 
Власт. релігійній людині
.
Він з набожною обережністю тримав папірець за самий кутик, наче боявся стерти написані на ньому літери
(Ю. Бедзик)
.