СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАБОЖЕ́НСТВО
, а, с., діал.
Церковна відправа
.
То й любо було в церкві постояти, набоженства послухати
(А. Свидницький)
;
Пріор звільнював його
[патера]
завсіди від раннього спільного набоженства, коли на нього випадав обов'язок мати впо
лудне проповідь по сумі, а пополудні сидіти в сповідальниці
(І. Франко)
;
Міг би він повідомити братчиків, що зляканий рокошем король наказав занести у сеймову конституцію параграф, який дозволяє людям грецької релігії відправляти свої набоженства без жодної переміни обрядів – хто повірить у ці пустопорожні слова, коли нині влада узаконює у Львові єзуїтську сваволю
(Р. Іваничук)
.