СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАБЛУКА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, док., розм.
Досхочу, довго, багато поблукати
.
Наблукавшися поміж рундуків з баклажанами, сухими ковбасами, насінням та іншими неприступними ласощами, він уже вирішив повертатися до будинку
(І. Микитенко)
;
[
Лисенко
:]
Значить, з морем вже покінчено?
[
Андрій
:]
Так, наблукався по світу. Годі!
(Ю. Мокрієв)
;
Стелиться в ноги сонячна смуга, – з неї зійти на обоччя
[узбіччя]
боюсь. Бо наблукався уже манівцями, в сутінках вдосталь наспотикавсь, не обминув жодної ями – тільки й робив, що підводивсь весь час
(П. Мовчан)
.