НА́БІЛО

, присл.

Начисто, остаточно

Сам управляющий

[управитель]

поспіхом переписував конторські книги набіло та, знаючи добре, чия кішка сало з'їла, заздалегідь збирався тікати

(Дніпрова Чайка)

;

До неділі лишився один день, а стінгазета ще й не почата набіло

(А. Головко)

;

Мені давали переписувати набіло важливі папери, а також давали деякі справи до розгляду

(Ю. Мушкетик)

;

– Почекай ще тиждень, поки я перепишу набіло, а ти якраз підготуєшся і все владнаєш з грошима, товарами і кораблем...

(Ю. Логвин)

;

Творив Григорій Косинка легко, можна сказати, одразу набіло, майже без виправлень

(з наук.-попул. літ.)