СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАБІ́ЙКА
, и, ж.
Пластинка, що прибивається до каблука
.
Ставити набійки на панських туфлях було не важко, а з солдатськими черевиками, які розлазились під руками, доводилось дуже довго морочитися
(В. Нестайко)
;
На ньому полатаний мундир, чоботи руді із такою кількістю латок та набійок, що гупають навіть на піску
(Валерій Шевчук)
;
– Перше своє взуття для степу я робив практично місяць. Сам ставив набійки, ще не зовсім знаючи, як потрібно
(із журн.)
.