НАБІ́ГАТИСЯ

, аюся, аєшся, док., розм.

Побігати досхочу, багато або до втоми

В літню куряву та спеку вволю не нагуляєшся, не набігаєшся, – восени ж .. можна бігати

(С. Васильченко)

;

– Стривай-стривай, замішаю

[полову для коня],

тим часом ти прохолонеш трохи, – провадив своєї дід. – Небійсь, набігався за півдня?..

(С. Черкасенко)

;

Набігавшись за день, вони зараз спали

(С. Скляренко)

;

– Ми всі занадто нервові... Начитаєшся макулатури, набігаєшся...

(В. Дрозд)

;

* Образно.

Моє серце набігалось за життя й тепер помалу стискується й випростується

(Ю. Яновський)