НАБІ́ГАТИ

, аю, аєш, док., що, чого, розм.

Багато бігаючи, дістати що-небудь або зазнати чогось

– Чи не набігала ти .. лихоманки?

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

зневажл.

Завагітніти (про неодружену жінку)

Солоха чим далі все товщала, це примітила й господиня й думала про себе: – .. Дивно мені тілько, – де така поганка набігала?

(Панас Мирний)

;

– А це ж... що це ви собі набігали, Варваро Трохимівно? – говорив крамар, сально посміхуючись і пальцем тикаючи у Варин живіт

(М. Хвильовий)