НАБІ́ГАНИЙ

, а, е, розм.

Дієпр. пас. до набі́гати.

Цікаво, що зараз сниться хлоп'яті, яким своїм за день набіганим радощам так мрійливо усміхається воно?

(О. Гончар)

у знач. прикм.

Який набігався

Спочатку

[Валентин]

навіть осміхнувся, сон таки зломив набіганого голову

[колгоспу]

(Іван Ле)

;

Набіганий досхочу, Орлик ледве за возом плентався

(М. Вінграновський)