НАБИ́ТИСЯ

див.

набива́тися

НАБИВА́ТИСЯ

, а́юся, а́єшся, недок., НАБИ́ТИСЯ, б'ю́ся, б'є́шся, док.

Потрапляючи, проникаючи, заповнювати що-небудь, залазити кудись

Під її

[дівчинки]

ногами проламувався наст, сніг набивався в черевики

(В. Дрозд)

;

Пил набився їй у ніс, у вуха і навіть у рот

(І. Нечуй-Левицький)

;

безос.

П'яту ось пробив

[Гнат],

бруду набилося

(К. Гордієнко)

Збиратися, скупчуватися десь у великій кількості

Вустя була вже красунею, співала в церковному хорі, брала там такі піднебесні ноти, що парубки навіть із сусідніх сіл, ставши дивовижно богомільними, щосвята юрбами набивалися в криничанську церковцю

(О. Гончар)

;

Вмить набилося стільки народу, що стало тісно

(З. Тулуб)

;

Сьогодні чи то від задухи, чи по якійсь іншій причині її

[риби]

набилося до загати стільки, що Добриня, занурюючи підсаку, відчув під руками живу упругість

(В. Малик)

Заповнюватися ким-, чим-небудь

Шкільний двір набився людьми, дрібне таланіння дзвонів долинає із сорока позаміських дзвіниць

(Р. Іваничук)

тільки недок., розм.

Докучливо чіплятися до кого-небудь; із чимсь набиватися, нав'язуватися комусь

[

Писар

Я й не думав вам набиватися, Орисю, бігме, не думав

(І. Франко)

;

Чим більше люди від нього відверталися, цуралися його, тим більше він набивався їм

(М. Томчаній)

;

ким – чим, з ким – чим, у (на) що, на кого, з інфін. і без дод.

Настирливо пропонувати що-небудь або напрошуватися на щось

Щохвилини приходили

[медсестри]

мацали мій пульс і все набивалися читати художню літературу

(Ю. Яновський)

;

Приїзд Надії став своєрідним святом для всіх сусідок. Кожна набивалася своїми послугами

(Яків Баш)

;

З того вечора, коли Ганна посоромилася сказати їй правду, Мотя вже не набивалася їй у порадники

(В. Козаченко)

;

Нема на наші гроші путящого коня. Тут циган якийсь ув'язався, набивається із своєю шкапою, старою, злиденною

(О. Гончар)

;

Понадаровувала

[мадонна]

йому всячини флоринів на тридцять, а сама не прийняла від нього й найменшого гостинця, хоч він і набивався

(М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо)

;

Прагнути до чогось, домагатися чогось

– Дочка, я чула, їхня набивається до нас у школу

(В. Кучер)

;

Всіляко набивається

[статистик]

на вчену розмову з учителем, який сидів біля Лісовського

(М. Стельмах)

;

кому.

Надокучати, набридати кому-небудь або невідступно переслідувати когось, лізти до нього

Не схотів я людям набиватись, Ніч проплакав на рідненьких могилках

(І. Манжура)

;

[

Дон Жуан

Чи маю я зложити вам під ноги свою так буйно викохану волю? Чи ви повірите? – мені з одчаю і сяя думка стала набиватись настирливо

(Леся Українка)

тільки недок.

Пас. до набива́ти.

Цілу ніч у пригороді .. насипались землею лантухи, плелися тури з верболозу і набивалися глиною

(М. Старицький)

;

Пересохлий, та все ще пахучий тютюновий лист податливо хрускає під пальцями. Неслухняно набивається в люльку

(М. Матіос)

;

Одкладається м'яка коса й береться тверда коса, клепається й на кісся набивається...

(Остап Вишня)

;

Набивався вiн

[пістолет]

справжнiм порохом та дробом або кулями, i як стрiляв, то такий гук давав, що аж у вухах свербіло

(В. Винниченко)