НАБИ́ТИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до наби́ти.
До млина вже плентаються на плечах солдатської шинелі чи подраного залатаного пальта набиті житом торби та лантухи
(Б. Антоненко-Давидович)
;Набитий соломою матрац відгукувався на кожен його порух сухим шурхотом
(П. Загребельний)
;Вранці пішов свіжий, а за день змарнів, в набитих вітром очах застигла сльоза
(В. Земляк)
;Передок бойківського дерев'яного плуга складався з двох коліс – більшого діаметра й меншого, без обручів, набитих на дерев'яні осі
(з наук.-попул. літ.)
;– У мене мушкет старовинний, картеччю набитий
(Ю. Мушкетик)
;Його молодший товариш теж одклав кайло.., підсунувся на купу набитої породи
(Олесь Досвітній)
;//
наби́то, безос. пред.
На тапчані не було нікого, та зате на помості набито, мов селедців у бочці, якихось людських істот
(І. Франко)
;А іноді там, де снігу набито було особливо багато – по вибалках і ярочках, Максим провалювався по пояс
(І. Багряний)
;Очі ховають ніяковість під густими сірими бровами, в яких повно набито пилюки
(О. Гончар)
.◇
(1)
Битко́м наби́тий
ким і без дод.
– переповнений, заповнений вщерть
.Була Грицева стодола битком набита. Зійшлися майже цілі Тунівці
(Л. Мартович)
;До початку вечора ще лишалося години півтори, а червоний куток уже набитий битком
(О. Гуреїв)
;(2)
Битко́м наби́то,
безос., ким і без дод.
– переповнено, заповнено кимсь
.А народу набралося .. – всюди повно, битком набито
(Панас Мирний)
;Голова́ не поло́вою (не соло́мою, не кло́ччям і т. ін.) наби́та
див.
голова́
;Наби́тий (безнаді́йний) ду́рень
див.
ду́рень
;Наби́тий (по́вний) гамане́ць
див.
гамане́ць
;По́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка)
див.
кише́ня
;(3)
Як наби́то
– дуже багато
.Сонце почало вже хилитися на західну половину неба, а в грушатицькій коршмі народу як набито
(І. Франко)
.