БРА́ВИЙ
, а, е.
1
. Який відзначається сміливістю, енергійністю, жвавістю
. Який то він бравий, який красивий, який проворний
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;Високого зросту
[Максим]..,
бравий, широкоплечий, як з заліза збитий(Панас Мирний)
;Хлопці ж які, неспокійні та браві, В очі поглянеш – аж сяють до дна
(А. Малишко)
;//
Гарний, ставний
.В Орисиній уяві раптом виріс бравий, як намальований, січовий лицар у дорогому червоному жупані
(С. Черкасенко)
;//
рідко.
Молодецький, хвацький
.Патронташ, ремінці, киси, свистки, ланцюжки й болотні чоботи, разом з погонами й форменими ґудзиками – все надавало йому вигляду картинного й дуже бравого
(О. Довженко)
;Не стільки змінила його ота брава з червоним денцем кубанка.., скільки змінився він внутрішньо
(О. Гончар)
.2
. діал.
Добрий, якісний
. Є і пиво, і мед бравий, І ренського
[рейнського]
вволю(Л. Глібов)
.