НАБИВА́ННЯ
, я, с.
Дія за знач. набива́ти.
З села до барака привезли гарбу житньої соломи для набивання матрацiв, у яких була сама труха
(П. Загребельний)
;Я не знаю, чи я вкладаю в яку іншу роботу стільки любові, дбайливості й старання, як у нескладне, механічне набивання гільз
(Б. Антоненко-Давидович)
;Малюнок на шпалерах робили за шаблоном, але вже в XVI ст. перейшли на ручне набивання
(із журн.)
;14-річний футболіст із Луцька встановив рекорд у набиванні м'яча
(з газ.)
.◇
(1)
Набива́ння рук
– набування досвіду, уміння, вправності, майстерності і т. ін. в чому-небудь
.Він порадив управлятися з Яном, бо, мовляв, хоч Ян і дужчий у плечі, зате ти верткіший, а це найліпше для обоюдного набивання рук
(І. Білик)
.