НАБЕШКЕТУВА́ТИ

, у́ю, у́єш, док., розм.

Бешкетуючи, зробити яку-небудь шкоду

На копійку випив – на карбованець набешкетував

(приказка)

;

Дарина сама вкладає Гната і щось йому вичитує: набешкетував, мабуть

(М. Стельмах)

;

– Насмілюсь доповісти, пане обер-лейтенант, все в порядку, лише кицька набешкетувала і зжерла вашого канарка

(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)