СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАБА́ЧИТИСЯ
, чуся, чишся, док., чого і без дод., розм.
Багато чого побачити; надивитися (у 2 знач.)
.
Степан за п'ять років свого слугування у Варшаві за денщика .. набачився і людей, і світу, наслухався і правди, і брехні
(Л. Яновська)
;
– Я не перший рік тут працюю, – сказав Муталіб. – Але такого ще не чув. Усього набачився і наслухався, але такої жінки, як твоя Катерина, я ще не зустрічав
(В. Шкляр)
;
// 
перен.
Зазнати, пережити
.
Очі в Клави східні, мигдалевидні
[мигдалеподібні],
в них повно смутку, повно ще не прочахлого горя – видно, набачилась страхіть
(О. Гончар)
;
Від нього віє мудрістю людини, що багато набачилась і натерпілась на своєму віку
(з мемуарної літ.)
.